Підхід до природи з точку зору нетрадиційних поглядів

Чим більше людина має цього прозріння, тим глибше вона побачить майбутнє.

Наприклад, лікар, по лікуванню і наслідках лікування, може визначити чи виздоровіє хворий, чи помре.

Із поточного розподілу темпераментів людських характерів та законів Природи, їх наслідків, можна передбачити майбутнє.

Багато закрито від очей розумних людей, але людина із тонким розумом все бачить і може пророкувати.

Звірі є теж відповідно віщунами. Наприклад, собаки перед землетрусом виють, ластівки перед дощем літають низько над землею. Це пояснюється тим, що тварини і птахи чутливіші до інфразвуків.

Віра.

Віра, що властива людині є психічною якістю. Вона може бути вираженням об'єктивно існуючої, але ще не пізнаноі суті /необхідності/. Віра - це позиція, з якою ми дивимося на життя. Це впевненість в попередньо прийнятих іпотезах, які активізують вчинки людини в відповідності з нормами, які виходять із неї, цілями і уявленнями. У відповідності з цим вона окреслює межі, в яких є варіанти так званих доріг життя.

Кожна філософська або релігійна система обожнюе "шлях", який є зразком для наслідування і метою існування. Ось деякі характерні риси "шляху" в різних релігійних системах і зв'язані з ним постулати віри. Віра будуеться на емоційних і вольових зв'язках при повній відсутності пізнавальних елементів.Пізнаючи природні закони і співвідносячись з ними, людине одержує можливість керувати природними і соціальними явищами. Таким чином підкоряю-чись природі, людина перетворюється в її господаря. Універсальним стимулом є воля до домінування, що властиве кожній людині. Одночасно з цим кожна особа володіє індивідуальними неповторними якостями. Особа людини визначаеться не тільки ім'ям, професією, соціальним станом, статтю, расою. Кожна людина є своєрідною і неповторною в своій складності і безконечністі. При цьому людина, як особистість унікальна, і з цієї точки зору безцінна. 0собистість - навічно визначена данність. Вона знаходиться в стані складної динаміки, яка визначаеться умовами існування і спадковими даними. У кожній особистості визначають наступні основні "рівні" зв'язані з різними аспектами цілісної поведінки:

а/ тілесний рівень, що охоплюе внутрішні і зовнішні рухи;

б/ емоційно-чуттевий рівень, що характеризує безпосередні реакції особис-тості на різні зовнішні і внутрішні фактори. Емоційний процес регулює поведінку людини. Утворені емоції породжують цілий ряд додаткових фізіологічних процесів, під дією яких формуеться визначений тип поведінки. Можна виділити такі емоційно-чуттеві стани: голод, спрага, приємний смак, насолода, огида, біль, володіння, статеве чуття, життерадісність, веселість, бадьорість, енергія, відчуття сили, спокій, відпочинок, почуття свободи, стомленість, слабість, безсилля, байдужість, печаль, страждання, образа. Раціональний рівень зв'язаний з процесами абстрактного мислення, логічними операціями аналізу і синтезу.

Розвиток гармонійної особистості включає як розвиток і удосконалення кожного із рівнів, так і їх оптимальна взаємодія. Посилений розвиток одного з них за рахунок інших приводить до дизгармонії особистості, що виражається в неадекват-них реакціях на визначені зов¬нішні фактори.

Розвиток особистості може здійснюватися з допомогою специфічних прак- тик для кожного із розглядених рівнів. 3 метою удосконалення цілісного рівня практикується гігієна тіла, раціональне харчування, відповідні фізичні вправи і тілесний самоконтроль. Процеси тілесного рівня прямо зв'язані з психічними процесами емоційного рівня. при цьому гармонізація тілесного рівняі впливає приємяо на емоційний рівень, що зі своєї сторони, позитивно впливає на процеси раціонального рівня.

Одним із розвитку духовного являеться віра в Бога, незалежно від віросповідання та його сценарію. Людство з давніх часів відчувало присутність енергії над людиною. Це взяла за основу свого віро¬сповідання релігія. Для цього вона використовує дії за допомогою співу, промови, ікони, ладану - всі вони діють на органи чуттів. Цим самим виробляють благодійну енергію, яка виділяеться через шкіру людини. Ця енергія заряджає все в церкві і виділяєтъся в Космос. 3 Космосу йде енергія зустрічна і заряджає церкву і людей. Виходить обмін енергії. Церква, як будинок, при висвячуванні виходить на прямий зв'язок з Космосом. Те саме відбуваеться при посвяченні ікон, при всіх обрядах хрещення немовлят. Цим саме ці обряди ставлять на облік і охорону всіх посвячених тіл космічній енергії.