Податкова система

Основні джерела прибутків штатів — податки з юридичних і фізичних осіб і податок з продажу, відрахування від якого йдуть і в муніципальні бюджети. Податок на корпорації знаходиться у межах від 5% до 10%, податок з продажу — від 3% до 8,25%. Податок нагадує ПДВ. В ЄЕС податок з продажу вищий: в Німеччині, наприклад, він складає 14% (на книжки, журнали та продовольчі товари — 7 % ).

Муніципалітети найбільш великі суми прибутків отримують від податків на нерухомість (Нью-Йорк — 40%, Сан-Франциско — 38%). Інші податки можна поділити як податки на угоди, податки на послуги міста і податки, які визначають політику міста.

До перших відносяться податок на передачу нерухомості. В Нью-Йорку цей податок використовується у випадку, коли ціна продажу нерухомості більше 1 млн. дол., його ставка наближається до 10% вартості майна, що продається. Податки на послуги міста: в Нью-Йорку податок на проживання в готелі становить 19% від вартості проживання, на припаркування автомобіля — 18,7% вартості парковки; існують податки на користування автомагістралями, на каналізацію, на електроенергію, на послуги зв’язку. Податки, які визначають політику міста, перш за все ставлять перед собою мету захистити навколишнє середовище (податок на фірми, відходи виробництва яких токсичні та ін.).

Кожен платник податку зобов’язаний не пізніше 15 квітня року, слідуючого після звітного, відправити в регіональні служби внутрішніх доходів декларацію про сукупний річний прибуток. В той же час всі фірми, підприємства і організації надсилають дані про виплачені грошові суми (зарплата і ін.), а також про всі фінансові операції. Дані вводяться в комп’ютер, співставляються з податковими деклараціями. Це дозволяє виявити податкові декларації, які потребують кращої перевірки, що здійснюється податковими інспекторами. Щорічно перевіряється близько 2% податкових декларації.

За приховання податків — штраф (в штаті Іллінойс — за несплату податку із продажу штраф наближається до 30%). За прострочку платежів податку — штраф в 2% за кожен місяць прострочки. Злісний неплатник може підлягати штрафу до 15 тис. дол., а корпорація — до 500 тис. дол. Тюремне ув’язнення за несплату податків в США може становити до 5 років.Закон України “Про систему оподаткування” (нова редакція 18.02.1994 року) визначає систему оподаткування як сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законом України порядку.

Платники податків зобов’язанні:

1. вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлення законами;

2. подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язанні з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів);

3. сплачувати належні сума податків і зборів у встановленні законами терміни;

4. допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язанні з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів.

5. керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов’язанні давати пояснення з питань щодо оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

Загальнодержавні податки і збори встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України. До них належать: 1.податок на додану вартість; 2.акцизний збір; 3.податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; 5.мито; 6.державне мито; 7.податок на нерухоме майно (нерухомість); 8.плата (податок) за землю; 9.рентні платежі; 10.податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; 11.податок на промисел; 12.збір за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного ; 13.за спеціальне використання природних ресурсів; 14.збір за забруднення навколишнього природного середовища; 15.збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; 16.збір на обов’зкове соціальне страхування; 17.збір на обов’язкове пенсійне страхування; 18.збір до Державного інноваційного фонду; 19.плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; 20.фіксований сільськогосподарський податок; 21. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 22.гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000 року).