Проблеми формування і виконання місцевих бюджетів

Німеч-чина5,024,831,456,26,467,632,4

Фран-ція2,324,931,055,94,162,337,7

Фінлян-дія3,355,30,055,31,660,239,8

Данія1,647,54,151,62,956,143,9

Країни з “податковою автономією”, нижчою за середній (менше 50,2 відс.)

Бельгія16,335,47,442,8-59,041,0

Австра-лія14,5-39,939,94,158,541,5продовження таблиці 1.5

12345678

Велико-брита-нія2,3-37,237,28,548,052,0

Канада2,4-37,632,60,735,764,3

Португа-лія3,023,35,929,26,238,461,4

Греція12,69,35,314,61,528,771,3

Італія1,76,34,410,78,320,779,3

Ірлан-дія3,4-7,57,511,822,777,3

Нідерла-нди8,51,94,56,45,120,080,0

через бюджетні канали з метою усунення диспропорцій в розвитку регіонів. В цих країнах всі основні податки надходять до бюджету центральної адміністрації, місцеве ж оподаткування ледве перевищує 10 відс. поточних доходів. Головним питанням регіональної економічної політики, що стоїть на порядку денному у країнах з трансфертним фінансуванням територій, є питання підвищення ефективності бюджетного перерозподілу, а також зниження фінансової залежності місцевих органів влади від “центру” і посилення їх податкової автономії.

Слід відмітити, що вагоміша частка бюджетних трансфертів - у країнах унітарного типу (особливо Нідерланди, Італія, Греція), тоді як у федеративних (США, Німеччина) - вона нижче. Це підтверджує висновок, зроблений ще у 70-ті роки у доповіді щодо країн з розвинутою ринковою економікою Мак-Дугласом Комісії Європейського співтовариства: рівень перерозподілу між регіонами в унітарних державах вищий, ніж у федеративних.

Якщо взяти за вихідний підхід до класифікації бюджетних трансфертів щодо їх джерел, механізмів розподілу та ступеня свободи використання, що критикується фахівцями з місцевих фінансів, то аналіз матеріалів дозволяє зв'ясувати найбільш загальні особливості систем бюджетних трансфертів як такої:

Формування фонду бюджетних трансфертів може здійснюватись як:

а) часткові відрахування від одного або деяких податків, що надходять до держбюджету;

б) щорічні асигнування держбюджету;