Забезпеченість і ефективність використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств харківського регіону

У практиці вітчизняних сільськогосподарських підприємств найчастіше застосовують такі показники продуктивності праці: 1) виробництво валової продукції в порівняних цінах у розрахунку на одну людино-годину, відпрацьовану у сільськогосподарському виробництві, або в розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого безпосередньо у сільському господарстві; 2) прямі затрати праці на виробництво одиниці певного виду сільськогосподарської продукції.

Дотримуючись зазначеного методичного підходу проаналізуємо другу складову показників продуктивності праці, зокрема трудомісткість основних видів продукції по сільськогосподарських підприємствах області (табл. 3).

Таблиця 3.

Затрати праці на 1 ц продукції сільського господарства по групах підприємств, люд.-год.

№ п/пГрупи підприємств

за рівнем виробництва товарної продукції на одного працівника, грн..Види продукції

Зернові і зерно-бобовіСоняш-никЦукрові бурякиМолокоПриріст ВРХПриріст свиней

1до 100002,02,5-16,3145,9144,3

210001 – 200001,42,50,4810,684,7132,1

320001 – 300001,32,20,758,265,876,6

430001 – 400001,31,80,506,460,769,9

540001 – 500001,01,70,496,567,742,0

650001 – 600000,61,10,369,6131,059,2

760001 – 700001,11,60,544,434,229,6

870001 – 800000,91,10,244,035,538,2

980001 і більше1,12,10,214,130,24,0

В середньому

по області1,11,90,487,263,818,4

Рівень трудомісткості за основними видами продукції тваринництва і соняш¬нику має стійку тенденцію до зниження за групами господарств з підвищен¬ням рівня продуктивності праці. Що ж стосується зернових і цукрових буряків, то в цілому така тенденція присутня, але не чітко виражена, що можна пояснити тим фактом, що переважна більшість господарств традиційно протягом тривалого періоду займається вирощуванням зернових і має досить відпрацьовану технологію вирощування цих культур.Якщо за основними видами продукції рослинництва розбіжність у рівнях трудомісткості продукції за групами підприємств становить до двох раз (1 група по зернових трудомісткість становить 2,0 люд.-гол./ц, а 9 група – 1,1 люд.-гол./ц; по соняшнику відповідно – 2,5 і 2,1)), то по продукції тваринництва: по молоку – 4 рази, по приросту великої рогатої худоби – 4,8; по приросту свиней – 36 разів. Це є свідченням значного недовикористання резервів продуктивності аграрного сектора. Ще більшим є відрив результативних показників вітчизняних сільгосппідприємств від рівня показників підприємств в розвинених країнах. Так, за даними національної статистики США, трудомісткість молока в середньому за 1981–1985 рр. становила 0,44 люд.-год./ц, і зменшилась порівняно з 1975–1980 рр. у 2 рази. Трудомісткість приросту живої маси великої рогатої худоби відповідно становила 2,2 і 2,8 люд.-год., свинини — 0,66 і 1,1, бройлерів – 0,22 і 0,44, трудомісткість 1000 шт. яєць — відповідно 2 і 3 люд.-год.