Забезпеченість і ефективність використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств харківського регіону

На фоні різкого скорочення підготовки професійних кадрів, кваліфіковані робітники, інженери, фахівці звільняються або залишають свої робочі місця через несплату зароблених грошей, влаштовуючись на місцях в поза аграрному секторі, поповнюючи лави самозайнятих, в структурах тіньової економіки та ін., працюючи не за фахом.

Продуктивність праці великою мірою визначає прибутковість виробництва. Щоб сільське господарство як галузь матеріального виробництва країни виконувало належним чином свої функції щодо виробництва продуктів харчування та сировини для промисловості, необхідно систематично й наполегливо підвищувати продуктивність живої праці.

Зауважимо, що на зарубіжних підприємствах при визначенні продуктивності оцінюється тільки та продукція, яка куплена, а не просто вироблена. Тому нами зроблено аналіз рівня продуктивності праці на сільгосппідприємствах Харківської області на основі обсягів товарної продукції, адже саме вона характеризує ступінь участі суб’єкта господарювання в суспільному поділі праці (табл. 2).

Таблиця 2.

Групи сільськогосподарських підприємств Харківської області за рівнем продуктивності праці, 2006 р.

№ п/пГрупи підприємствза рівнем виробництва товарної с.-г. продукції на одного працівника, грн..Кількість підприємств у групіСтруктура товарної с.-г. продукції, %Вартість активів на одного працівника, тис. грн.Рівень рентабель

ності

с.-г. виробництва, %

продукція рослинництвапродукція тваринництва

1до 100001051,148,979,0-38,0

210001 – 200004652,347,769,4-26,9

320001 – 300007654,845,261,8-14,0

430001 – 400006058,341,758,8-2,7

540001 – 500003970,229,857,67,5

650001 – 600001682,018,078,115,0

760001 – 700001655,544,5107,2-8,4

870001 – 800001064,335,7113,613,8

980001 і більше2947,752,3109,29,2

В середньому

по області30666,633,471,3-1,0

По-перше, зауважимо, що рівень продуктивності праці у 2006 р. по сільськогосподарських підприємствах області має велику амплітуду коливань від 3089 грн. на одного працівника у дослідному господарстві «Комунар» Харківського району до 521822 грн. у ТОВ «Колос» Лозівського району при середньому її значенні по області 41746 грн. При цьому кількість підприємств, що мають продуктивність праці нижчу за середній по області рівень становить 198, або 64,7 % від загальної кількості. По-друге, серед груп підприємств, яких ми виокремили дев’ять, лише одна має в структурі товарної продукції перевагу продукції тваринництва і характеризується найвищим показником продуктивності праці, всі інші спеціалізуються на виробництві продукції рослинництва з коливанням питомої ваги її в структурі товарної продукції по групах від 51,1 до 82,0 %. По-третє, узагальнюючим показником технічної озброєності праці є кількість основних виробничих фондів, що припадає на середньорічного працівника. Внаслідок збільшення фондоозброєності істотно поліпшуються і полегшуються умови праці, зростає продуктивність, а отже, і темпи її ефективності. Простежується тенденція збільшення показника вартості активів в розрахунку на одного працівника, особливо виокремлюються групи підприємств, де продуктивність праці перевищує 60 тис. грн. в розрахунку на середньорічного працівника. Аналізуючи зв’язок рівня продуктивності праці і ефективності виробництва, зокрема рівень рентабельності сільськогосподарської продукції, можна стверджувати, що існує тісний зв’язок між зазначеними показниками: група підприємств з найнижчими показниками продуктивності праці має рівень збитковості сільськогосподарського виробництва 38,0 %, а група з найвищими – рівень рентабельності 9,2 %. Індустріалізація й інтенсифікація виробництва становить матеріальну основу піднесення продуктивності живої праці, витіснення її уречевленою, зростання рентабельності виробництва.