Сучасні програми і підручники з української мови як вагомий механізм реалізації державної мовної політики в загальноосвітній школі України
Приблизно таке саме змістове наповнення має та подібне функціональне навантаження виконує навчально-методичний комплекс, який супроводить підручник з рідної мови авторів С.Я.Єрмоленко та В.Т.Сичової.
Вивчення української (рідної) мови в 6-х класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за одним із підручників, затверджених Міністерством освіти і науки України. Авторами цих навчальних книжок є: Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. (видавництво “Педагогічна преса”, 2006), Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. (видавництво “Грамота”, 2006), Пентилюк М.І. та ін. (видавництво “Навчальна книга”, 2006). Названі підручники відзначаються високим рівнем підготовки, сучасним дизайном, спираються на найновіші досягнення методичної науки, характеризуються висвітленням новочасних поглядів на мету, завдання та форми мовної освіти школярів. Це справді навчальна література нового покоління, яка відображає вже зовсім інші підходи до освіти - концептуальна, глибока змістом, яскраво-самобутня формою, оригінальна. Можна не сумніватися, що дітям буде цікаво вивчати мови за такими підручниками [16, с. 165]. До кожного з цих підручників розробляється відповідне навчально-методичне забезпечення, що становитиме разом із ним цілісний навчально-методичний комплекс, що допоможе налагодити вивчення мови на високому рівні.
2005 р. п’ятикласники шкіл з російською мовою навчання почали опановувати державну мову за принципово новою системою, яка реалізує положення двох концепцій, мовної освіти 12-річної школи (української мови як рідної і як державної), вимоги програми для 12-річного терміну навчання і знайшла своє втілення в підручнику для 5-го класу авторів Н.Бондаренко та А.Ярмолюк.
Результати апробації, яка охоплювала майже всі середні навчальні заклади цього типу в Україні включно з Автономною Республікою Крим, засвідчили, що концептуально нова система здатна якісно забезпечити сучасні вимоги до мовної освіти. Автори переконалися в ефективності роботи за підручником завдяки особистій участі в його апробації у загальноосвітніх навчальних закладах м.Києва та м.Вишневого Київської області. У кількох школах апробацію проходив підручник інших авторів - А.Ворон і В.Солопенка.У новому підручнику “Українська мова” для 6-го класу (автори Н.Бондаренко та А.Ярмолюк (К.: Освіта, 2006) додержано наступності в реалізації вимог Державного стандарту, програми, а також основних положень двох згаданих вище концепцій, на яких ґрунтується підручник для 5-го класу. Це навчальна книжка має виразні ознаки конкретної педагогічної технології. Його зміст і структура, розміщення матеріалу, послідовність викладу, текстові й позатекстові позначення, символи, кольори, ілюстрації дають чітке уявлення про те, чого і як слід навчати за цим підручником, визначають майбутній сценарій навчальної діяльності.
2006/2007 навчального року внаслідок появи двох інших підручників для 6-го класу (один із них - продовження згаданого вище авторів А.Ворон і В.Солопенка, а другий - Н.Горошкіної та А.Нікітіної, який не мав виданого 5-го класу) відбувся масштабний перерозподіл тиражів, що видаються за держзамовленням. Якщо підручник для 5-го класу Н.Бондаренко і А.Ярмолюк було видано накладом 120290 примірників, то підручник цих самих авторів для 6-го класу вийшов накладом лише 50100. У зв’язку з цим і контингент учнів, які продовжуватимуть навчатися за новою системою, істотно зменшується (орієнтовно в 2,4 раза). З цього приводу один із авторів підручника кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України Неллі Бондаренко зауважує: “Не вдаючись до докладного аналізу негативних наслідків такого непродуманого адміністративного підходу, коли відверто ігнорується чи не найголовніша з педагогічних аксіом, все ж нагадаємо про неї тим, хто робить дітей заручниками чиїхось бізнесових інтересів” [17, с. 2].
Як відомо, пропозиція навчати школярів у кожному наступному класі за підручником інших авторів дискредитує насамперед педагогіку як науку, адже на перший план має ставитись вимога забезпечення міцних знань, умінь і навичок, а в ситуації, що склалася, це неможливо, оскільки кожен авторський колектив реалізує іншу концепцію і власну методику. Стосовно дітей, які вже задіяні в одному складному експерименті - вони навчатимуться 12 років, такі “досліди” принаймні негуманні. Вони призведуть лише до фрагментарності знань, несформованості вмінь і навичок, утрати інтересу до предмета, а це йде врозріз з метою здійснюваної в країні освітньої реформи і гуманізації суспільства в цілому [17, с. 2].
У видавництві “Освіта” 2006 р. вийшов посібник для вчителів “Вивчення української мови в 5-6 класах (автор Н.Бондаренко), який містить матеріал для теоретичної підготовки словесника до роботи за новою системою. Посібник забезпечить педагога конкретними методичними рекомендаціями щодо опрацювання всіх розділів програми, формування вмінь і навичок учнів у різних видах мовленнєвої діяльності.
На допомогу вчителеві української мови підготовлено збірник довідкових матеріалів “Книга вчителя української мови та літератури” (Х.: Торсінг Плюс, 2006), у якому містяться чинні нормативно-правові акти вищих органів влади України, Міністерства освіти і науки України в галузі загальної середньої освіти, що регулюють вивчення цього предмета в школі, методичні матеріали, що сприяють ефективному налагодженню його викладання.