Організаційні основи впровадження муніципального маркетингу
Отже, як показує зарубіжний досвід, більшість функцій територіального маркетингу виконуються неурядовими організаціями при пильному контролі та координації з боку місцевих органів влади та громадськості.Аналіз досліджень. Деякі аспекти розгляду зазначеної проблеми, а саме обґрунтування необхідності застосування маркетингового підходу в діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, визначення загального поняття муніципального (регіонального) маркетингу, його основних переваг, принципів маркетингової діяльності знайшли своє відображення в роботах як вітчизняних учених (В.Вакуленко, М.А.Окландер, Є.В.Ромат, А.О.Старостіна, О.Чебан та ін.), так і у працях багатьох зарубіжних авторів (Пол Гувер, А.Н.Алисов, А.Л.Гапоненко, А.В.Панкрухин, В.Г.Старовой).
Незважаючи на поширення останнім часом досліджень у цьому напрямі, в Україні недостатньо вирішеними залишаються питання організаційного впровадження та забезпечення діяльності з муніципального маркетингу на рівні місцевих органів влади та управління.
Формування цілей статті. Метою статті є розкриття основоположних організаційних основ маркетингової діяльності, визначення підходів щодо її інституційного оформлення та організаційної структури органів муніципального управління, а також прав, обов’язків і відповідальності посадових осіб, які виконують функції з муніципального маркетингу.
Основний виклад матеріалу. Існують різні погляди щодо інституційного оформлення маркетингової діяльності на рівні муніципального утворення, повноти виконання маркетингових функцій, контролю й реалізації маркетингових заходів тощо.
У своїх працях М.Окландер розглядає організаційний механізм створення маркетингу на макро- (на рівні держави) і мезо- (на рівні місцевого самоврядування) рівнях.
На думку М.Окландера [5; 6], єдиною можливою формою існування територіального маркетингу є територіальна маркетингова система, яка є підсистемою економічної системи управління територією. При цьому під територіальною маркетинговою системою розуміють організаційно-управлінський механізм, тобто взяті в сукупності підрозділ маркетингу органу державного управління і місцевого самоврядування та план маркетингу - розділ програми соціально-економічного та культурного розвитку, що розробляється і реалізується службою маркетингу.
Організаційний механізм у формі служби маркетингу органу виконавчої влади повинен безперервно і систематично виявляти, які специфічні маркетингові рішення та дії необхідні для розвитку ділової активності інституційних одиниць і підвищення якості життя населення території. Ці органи пропонують на територіальному ринку владні послуги, і тому мають виконувати маркетингові функції. Особливість маркетингової діяльності органів місцевого самоврядування полягає у тому, що потрібно врахувати солідарні інтереси органів влади, суб’єктів господарювання та населення території.
М.Окландер також вважає, що було б доцільно створити в структурі органів виконавчої влади організаційний механізм здійснення макромаркетингу - підрозділ маркетингу. Він органічно вписується у склад Міністерства економіки України, головних управлінь економіки місцевих державних адміністрацій, управлінь економіки виконавчих комітетів міських рад. Автор пропонує схему типової організаційної структури підрозділу маркетингу, виділяючи в ній сектор моніторингу, сектор структурної й податкової політики, сектор оптимізації господарських зв’язків та сектор просування.
Але, акцентуючи увагу на державному та регіональному рівнях управління та виконавчій вертикалі влади, автор не розкриває організаційний механізм впровадження маркетингу на базовому рівні місцевого самоврядування (села, селища, міста).
Дещо іншу думку щодо організації маркетингової діяльності ми спостерігаємо в працях таких авторів, як Є.Вахромов, Г.Астратова, Т.Карпова, В.Контеєв.
Так, на думку Є.Вахромова [3], організаційною основою маркетингової діяльності повинен стати регіональний маркетинговий центр, який на основі обробки і аналізу інформації всіх рівнів має пропонувати (готувати) певні управлінські рішення адміністрації регіону. Автор припускає, що даний маркетинговий центр не може виконувати свої функції без відповідних управлінських структур, він має бути “вбудований” в регіональну систему управління, можливо, в перспективі стати її стрижнем.
Регіональний центр маркетингу та стійкого розвитку, який пропонує