Забезпечення відповідальності та запобігання корупції у державній кадровій політиці
Враховуючи викладене, можна зазначити, що для підвищення відповідальності державних службовців потрібно, по-перше, створення динамічної системи наскрізного контролю (як внутрішнього, так і зовнішнього) за їх діяльністю, по-друге, створити умови для інформування конкретних виконавців про цілі завдання, яке вони вирішують, його значення для держави в цілому та важливість їх частини роботи для функціонування даного завдання. Усвідомлення службовцем цілей та значущості виконуваної ним роботи (а не формальне технічне виконання своєї частини загального цілого) надасть йому моральний стимул для розкриття себе як особистості через професійне самоствердження, що призведе до підвищення відповідальності.
В Україні на даний час існує проблема контролю за діяльністю вищого керівного складу в системі державної служби, що не сумісно з принципами правової демократичної держави. Прагнення нашої держави до вступу у Європейський Союз повинно підкріплюватися впровадженням прогресивних європейських стандартів та розробок у суспільні процеси. “Єврокомісія… - зазначає Л.А.Пашко - вперше започаткувала інноваційну програму регулярного (раз в два роки) та поглибленого оцінювання свого вищого управлінського персоналу… До завдань Європейської Комісії належать: періодичне оцінювання досягнень високопоставлених чиновників; надання чиновникам можливості відстежувати еволюцію своєї кар’єри; спрощення механізмів підготовки рішень Єврокомісії, які стосуються призначення, професійного просування та мобільності вищого управлінського персоналу” [16, с. 117]. Вивчення та запровадження такого досвіду з урахуванням національних особливостей України може бути позитивним фактором зміцнення всієї системи державного управління.
Висновки з даного дослідження та перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Під час виконання представленого дослідження була опрацьована наукова література та інші інформаційні джерела з питань державної кадрової політики, організації контрольної діяльності у сфері державної служби, проблем боротьби з корупцією.У статті розглянуто понятійно-категорійний апарат з даної тематики, визначено пріоритетні напрями кадрового забезпечення державних органів та запропоновані шляхи вирішення проблемних питань, пов’язаних з відповідальністю державних службовців та проявами корупції, зокрема: професіоналізація державної служби; підвищення ролі морально-етичного аспекту відповідальності державних службовців; збалансування індивідуальної та колективної відповідальності; вертикальна ротація кадрів у державній службі; започаткування оцінювання державних службовців 1-2 категорій згідно з європейськими методиками; вхідна перевірка претендентів на посади в державній службі на причетність до корупційних дій.
При розробці завдань з даного дослідження було розглянуто спрямованість кадрових процесів у державній службі та підстави для прогнозування умов розвитку державного кадрового корпусу України. Для запобігання корупції пропонується звернути увагу на вживання в підсиленні регулятивних функцій етичних норм. Досягнення ефективного здійснення управлінських функцій через посилення відповідальності державних службовців є метою майбутнього розвитку державного управління України. Результати наведеного наукового дослідження можуть бути використані для формування цілісного бачення державної кадрової політики.
Темою подальших досліджень у розглянутій сфері може бути наступна розробка запропонованих у статті напрямів удосконалення розв’язання кадрових питань: визначення необхідних умов для якісного кадрового забезпечення системи державної служби України, підвищення ефективності діяльності державних службовців, що має бути включено до програм реалізації державної кадрової політики.
Насамкінець, необхідно зазначити, що успіх усіх реформ системи державного управління, у тому числі й реформи державної кадрової політики, можна забезпечити коли буде стабільна політична ситуація в країні, розуміння та підтримка цих реформ з боку громадян України, коли призначення на державні посади не буде предметом “політичних торгів” та корупційних махінацій. На посади в систему державної служби мають прийти спеціалісти з відповідним фаховим рівнем та освітою, високими морально-етичними нормами і бажанням працювати на користь держави. Всі ці питання необхідно вирішувати на принципах відкритості й гласності, із залученням громадськості та під наглядом з боку громадського контролю.
Список використаних джерел
1. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р.Нижник, В.М.Олуйка; Кол. авт.: В.Т.Білоус, С.Д.Дубенко, М.Я.Задорожна та ін. - Л.: Вид-во нац. ун-ту “Львів. політехніка”, 2002 - 352 с.
2. Державна служба в Україні: нормативно-правове регулювання: Навч. посіб. / Упоряд. О.І.Сушинський. - Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2003. - 292 с.
3. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб. / Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, В.І.Мельниченко та ін.; За заг. ред. Н.Р.Нижник. - К.: Вид-во НАДУ, 2002. - 164 с.