Забезпечення відповідальності та запобігання корупції у державній кадровій політиці

Під кадрами розуміється основний штатний склад організації, люди, що наділені необхідними повноваженнями для виконання завдань організації, вони мають постійний статус в організації та володіють набутими професіональними якостями та здібностями. На відміну від кадрів, поняття “персонал” охоплює весь склад зайнятих в організації, як тих, хто постійно перебуває в штаті, так і тимчасових працівників, а також технічний склад, що забезпечує умови праці людей, задіяних в основному процесі.

Узагальнюючи надбання науки, до основних концептуальних принципів кадрової політики можна віднести наступні:

• законність (суворе дотримання закону на всіх етапах між суб’єктами трудових відносин);

• демократизм (служіння загальнодержавним інтересам);

• гуманізм (держава і людина мають бути соціальними партнерами);

• принцип контролю і підзвітності (керівник має здійснювати контроль за діяльністю підлеглих);

• науковість (критичне осмислення і творче застосування знань, у тому числі закордонного досвіду);

• дотримання управлінської етики, встановлення чітких процедур визначення порушень та притягнення до відповідальності за їх здійснення;

• принцип добору кадрів, оновлення та ротації.

Однією з причин, які спровокували кризові явища у сфері державного управління, є слабкість сучасної системи управління, яка зумовлена наступними основними факторами:

• кількісні та якісні втрати кадрового потенціалу;

• низький рівень професіоналізму;

• висока плинність кадрів державної служби;

• безвідповідальність;

• корумпованість;

• низький загальний рівень культури;

• відсутність патріотизму.

Незважаючи на детально опрацьований категорійний апарат та аспекти роботи кадрових служб державного сектору України в науковій літературі, питання, які є темою даного дослідження не систематизовані, зустрічаються як допоміжні при висвітленні основних тем розробок, тому виділення невирішених раніше частин загальної проблеми - підвищення відповідальності державних службовців та запобігання корупції у сфері державної служби є актуальним завданням сьогодення.

Цілі статті: визначити пріоритетні напрями кадрового забезпечення державних органів та запропонувати шляхи вирішення проблемних питань, пов’язаних з відповідальністю державних службовців та проявами корупції; розглянути спрямованість кадрових процесів у державній службі та підстави для прогнозування умов розвитку державного кадрового корпусу України; проаналізувати детермінанти кризових явищ, пов’язаних з корупцією та недостатньою відповідальністю посадових осіб державної служби та виробити відповідні рекомендації.