Залучення інвестиційних проектів в Україну

• уточнення пріоритетних напрямів залучення інвестицій;

• удосконалення амортизаційної політики;• надання державної підтримки суб'єктам господарювання;

• підвищення ефективності використання державних інвестиційних ре¬сурсів;

• запровадження механізмів стимулювання довгострокового кредиту¬вання виробництва комерційними банками;

• стимулювання збільшення заощаджень громадян та їх інвестиційного спрямування, вдосконалення системи гарантій збереження вкладів громадян у фінансово-кредитних установах;

• залучення іноземних інвесторів до довгострокових інвестиційних про¬ектів, практичне забезпечення системи гарантій для них;

• стимулювання збільшення виробництва конкурентоспроможних това¬рів і послуг за рахунок ресурсозбереження, технічних та технологічних інновацій, ефективної конверсії, прогресивних структурних змін у ви¬робництві;

• удосконалення нормативно-правової бази інвестиційної діяльності.

3 Система оцінок інвестиційного ризику.

Інвестиційний потенціал (переважно кількісні умови інвестування) та інвестиційний ризик (переважно якісні політичні, економічні та соціальні характеристи¬ки країни-реципієнта щодо ймовірності втрати в ній інвестицій чи доходу від них) зумовлюють інвестиційний клімат країни. Інвестиційний потенціал краї¬ни визначається сукупністю макроекономічних показників (темпи економіч¬ного зростання, співвідношення споживання і заощаджень, ставка позичко¬вого відсотка, норма прибутку, рівень і динаміка інфляції, споживчий попит населення), наявністю і співвідношенням факторів виробництва, розвиненістю інфраструктури тощо.

Інвестиційний ризик країни характеризується рівнем невизначеності про¬гнозу щодо одержання прибутку (доходу) від інвестицій. У структуру його, як правило, входять політична, економічна і соціальна складові.

Найважливішими показниками політичної складової інвестиційного ри¬зику країни є:

• внутрішні заворушення (ранжуються від страйків до громадянської війни);

• зовнішні конфлікти (як наявні, так і потенційно можливі);

• можливість націоналізації власності або запровадження економічних санкцій з політичних мотивів;

• відсутність або можливість утрати міжнародного довір'я тощо.

Оцінка подібних показників зазвичай здійснюється на основі публікацій інформаційних агентств, опитувань жителів країни та службовців компаній, що беруть участь у вивченні інвестиційної привабливості країни. Традиційно до¬сліджуються компоненти внутрішньої стабільності: історія внутрішньої ста¬більності; тиск, що виникає через неоднаковий розподіл прибутків; наявність радикальних груп; наявність кількісно великих меншостей (расових, релігійних, національних); а також компоненти зовнішньої стабільності: історія зовнішніх відносин країни з сусідами; стратегічна важливість країни (вигоди географічно¬го положення або наявність на її території рідкісних природних ресурсів).

Економічні параметри інвестиційного ризику охоплюють як ключові макроекономічні показники, так і специфічні індикатори, які характеризують фінансовий стан країни. Серед останніх виділимо:

• коефіцієнт обслуговування боргу — відношення платежів з обслугову¬вання зовнішнього боргу до прибутку від експорту товарів і послуг