Місцеве самоврядування: джерела, принципи, структура, компетенції
Державною гарантією місцевого самоврядування є, зокрема, участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів, компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України).
Територіальні громади, виконавчі органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження: «Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень та в інших випадках, передбачених Законом» - постулює ст. 71 п. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування (ст. 71 п. З Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).
Принцип судового захисту прав місцевого самоврядування
Цей принцип на конституційному рівні закріплює ст. 145 Основного Закону. Він має принципове значення на рівні забезпечення правової, організаційної і фінансової самостійності місцевого самоврядування, оскільки якою б досконало організованою не була система місцевого самоврядування, вона ніколи не стане повноцінною, якщо не буде спиратися на незалежну судову гілку влади. Це повною мірою узгоджується з Європейською Хартією про місцеве самоврядування, згідно з якою органи місцевого самоврядування повинні мати право на судовий захист для забезпечення вільного здійснення ними своїх повноважень і дотримання закріплених конституцією і законодавством країни принципів місцевого самоврядування.Передбачене цією статтею право органів місцевого самоврядування на захист своїх прав у суді є передусім важливим правовим засобом забезпечення виконання їх рішень, які відповідно до ст. 144 Конституції України є обов'язковими на відповідній території, якщо вони прийняті в межах, визначених законом. Це пояснюється тим, що невиконання або неналежне виконання законних рішень органів місцевого самоврядування з боку будь-яких державних органів, інших органів самоврядування, підприємств, організацій і установ, посадових осіб та громадян с грубим порушенням прав територіальних колективів на самостійне вирішення питань місцевого значення в межах Конституції і Законів України.
Водночас органи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду з позовом про визнання недійсними актів державних органів, інших органів самоврядування, підприємств (об'єднань), організацій та установ, які обмежують їх повноваження. Ст. 144 Конституції України встановила правило, за яким рішення органів місцевого самоврядування можуть припинятися з мотивів їх невідповідності Конституції і Законам України з одночасним зверненням до суду. Проте це не позбавляє органи місцевого самоврядування, як це випливає зі змісту названої статті, зустрічного права звернутися до суду про визнання недійсним рішення, яким було припинено рішення органу місцевого самоврядування, якщо відповідний орган зволікає зі зверненням до суду, або його рішення, на думку органу самоврядування, не є досить обґрунтованим. Такий підхід врівноважує позиції державного органу вищого рівня, що припиняє рішення, і органу місцевого самоврядування.
Структура органів місцевого самоврядування села, селища
Згідно з класичною схемою, органи місцевого самоврядування складаються з виборного законодавчого органу (ради) та його виконавчого органу, які разом забезпечують здійснення всього комплексу владних повноважень та адміністративних функцій.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до системи місцевого самоврядування належать: територіальна громада; сільська, селищна, міська рада; сільський, селищний, міський голова; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення (рис. 1.5 Додатку).
На рівні села, селища структура системи місцевого самоврядування буде такою:
територіальна громада села, селища;
представницький орган територіальної громади села, селища (сільська, селищна рада);