Місцеве самоврядування: джерела, принципи, структура, компетенції

Регулярне проведення сесій - одна із основних умов послідовного здійснення принципу колегіальності і розвитку творчої активності депутатів. Принцип колегіальності лежить в основі організації й органів ради. Колегіальними є постійні комісії ради, виконавчі комітети рад і комісії виконкомів.

Колегіальність передбачає не лише право, а й обов'язок депутатів активно брати участь у роботі ради та її органів, до яких вони вибрані. Але в силу різних причин, частіше об'єктивного характеру, деякі депутати не можуть бути присутніми на пленарних засіданнях ради або її колегіального органу. ї тому Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає необхідний мінімум, або кворум, без якого діяльність колегіального органу, або його рішення визнаються недійсними. «Сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради» - гласить ст. 46 п. 11 цього Закону. Встановлений законом кворум - це важлива, але не єдина правова гарантія колегіальності. Чинне законодавство наділяє депутатів - членів колегіальних органів - рядом прав, що забезпечують їм активну участь у роботі цих органів. Сюди належить право вносити питання до порядку денного, брати участь в обговоренні, давати довідки, голосувати.

Поряд з правовим забезпеченням колегіальність забезпечується низкою організаційних заходів - такими як створення ділової, творчої атмосфери, що дозволяє всебічно обговорити питання, прийняти щодо них оптимальні рішення.

Принцип поєднання місцевих і державних інтересів

Принцип поєднання місцевих і державних Інтересів означає, що в Україні збігаються державні і місцеві інтереси. Український народ, який протягом століть боровся за свою державу, є єдиним джерелом влади І здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. У цей період для українського народу немає важливішого завдання, ніж зміцнення своєї держави, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека були б найвищою соціальною цінністю.

Процес реалізації цього завдання проходить у поєднанні зусиль державних органів і органів місцевого самоврядування. Центральні органи держави мають цілу низку засобів впливу на структури та діяльність територіальних громад. Основними засобами, якими парламент користується для впливу на територіальні громади, є конституційне і законодавче регулювання. Саме воно визначає систему функцій, повноважень органів місцевого самоврядування. Законами регулюються фінансування органів місцевого самоврядування, а також надання їм грошових сум у вигляді трансфертів, щоб спонукати їх до діяльності, яку б вони інакше не могли здійснювати.

Через делеговані повноваження від виконавчої влади органи місцевого самоврядування здійснюють управління у різних сферах і галузях життєдіяльності населених пунктів та надають конкретні послуги громадянам.

Без системи органів місцевого самоврядування держава через свої центральні й регіональні органи не змогла б дійти до кожного громадянина та забезпечити його всім необхідним для активної життєдіяльності в цивілізованому суспільстві.

З іншого боку, держава через свої органи не зможе залучити всіх громадян до будівництва громадянського суспільства і правової держави. Це можуть зробити лише територіальні сільські, селищні, міські громади, їх виконавчі органи з широким залученням громадських організацій. Так, для вирішення багатьох питань, які мають місце в житті та функціонуванні суспільних відносин територіальної громади, згідно зі ст. 140 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні ради мають право надавати дозвіл на створення відповідних органів самоорганізації населення певного рівня територіального охоплення, делегуючи їм певну частину власної компетенції, фінансів та майна. Правовий статус, порядок організації та діяльності цих органів визначається чинним законодавством (див. рис. 1.8 Додатку).

Зокрема, рішення про створення таких комітетів приймаються на сесіях сільської, селищної ради, відповідно до ст. 26 п. 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,

Проект положення про органи самоорганізації населення подано на формі 1.2 Додатку.

Тільки в поєднанні місцевих і державних інтересів, у мобілізації зусиль центральних і регіональних органів державного управління та місцевого самоврядування можемо побудувати громадянське суспільство, в якому кожен громадянин буде усвідомлювати відповідальність за свої обов'язки перед ним, і правову державу, в якій найвищою цінністю буде людина, закон і справедливість.