Місцеве самоврядування: джерела, принципи, структура, компетенції

Принцип гласностіПринцип гласності забезпечує відкритий (публічний) характер діяльності органів місцевого самоврядування і систематичну інформацію населення про цю діяльність для залучення широких народних мас до активної діяльності територіальних сільських, селищних, міських громад та їх виконавчих органів.

З моменту закріплення на конституційному рівні територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування, а також становлення і розвитку таких її форм діяльності, як місцевий референдум, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання населення має більші можливості одержати інформацію про їх діяльність у сфері місцевого самоврядування.

Крім цього, сесії сільських, селищних, міських рад, як правило, проводяться відкрито. Кожний громадянин може бути присутнім на пленарному засіданні ради чи постійної комісії. Часто на сесію ради запрошують керівників підприємств, установ, організацій, громадських організацій, які Інформують згодом своїх працівників, членів громадських організацій про прийняті на ній рішення.

Органи місцевого самоврядування - це колективна відповідальність, яка вимагає ділового партнерства та співпраці між громадськістю села, селища і вибраними до його керівництва особами. Зв'язок із громадськістю (паблік рілейшнз) - це найбільш ефективний засіб досягнення такого співробітництва. Найбільш важливим аспектом зв'язків з громадськістю завжди залишається особистий контакт сільського, селищного голови, депутатів місцевої ради з виборцями. Якщо до сільської, селищної ради звернувся відвідувач зі своєю проблемою, і його погано вислухали, не заглибилися в його проблеми, він пішов і місцевої ради в пригніченому стані, то ніякі наступні зусилля вже не зможуть змінити його враження про роботу посадових осіб цієї ради. Про вирішення тієї чи іншої місцевої проблеми громадськість повинна бути проінформована на сході села, селища, якщо це глобальна проблема, або розміщенням інформації на дошці оголошень, якщо це проблеми локальні. Зростає необхідність створення розгорнутого інформаційного середовища всередині організації, що дозволяє всім членам ради та її виконавчого комітету орієнтуватися в навколишніх проблемах і швидше знаходити їх розв'язання. На сьогодні, щоб завоювати довіру громади, сільському, селищному голові потрібно чинити так:

своєчасно і частіше спілкуватися з мешканцями; демонструвати довіру до громадян повідомленням як добрих, так і поганих новин; залучати більшу кількість мешканців до процесу вирішення місцевих проблем, знати їхні ідеї та думки. У кожній сільській, селищній раді необхідно використовувати, як мінімум, два комунікаційні засоби: усні комунікації та інформаційні листки. Інформаційний листок - один із друкованих засобів комунікації, він може бути тематичним (екологія довкілля, проблеми громадських доріг, нове в роботі ради тощо). Листки повинні виходити регулярно, у чітко встановлені терміни. На селі досить часто поширюють плітки - найбільш сильний засіб комунікації. їх важко зупинити, тому місцева рада зобов'язана провести спростування неправдивих чуток, що можна зробити прямою офіційною заявою сільської, селищної ради. Важливо зауважити, що комунікаційну функцію виконують не лише різного роду інформаційні випуски та живе спілкування, а й елементи інтер'єру місцевої ради. Саме приміщення, місце, де проводяться сільські сходи, робочий стіл голови, кошик для сміття несе громадянам один із варіантів комунікаційного повідомлення: «Те, що ви робите, має зміст» або «Те, що ви робите, - беззмістовне». Добру справу роблять ті районні й обласні ради, які через засоби масової інформації пропагують кращий досвід роботи територіальних громад, їх рад І виконавчих органів. Окремі районні газети мають навіть спеціальну рубрику про діяльність місцевого самоврядування в районі.

Принцип гласності повинен будити інтерес громадськості до підвищення ефективності в роботі органів місцевого самоврядування, стимулювати ініціативу, сприяти розвиткові підприємництва, соціальної сфери, політичної активності громадян.

Принцип колегіальності

Принцип колегіальності означає таку організацію і діяльність відповідного колективного органу, коли до його складу входить відповідне число осіб, вибраних персонально у встановленому законом порядку, а питання, що належить до компетенції колегіального органу, вирішують більшістю голосів на засадах колективного, вільного та ділового обговорення. Таке входження до складу колегії породжує виникнення відповідних при цьому рівних прав і обов'язків.

Ради, як представницькі органи територіальних громад, повинні функціонувати колегіально. Колегіальність створює найширші можливості для використання професійних знань, досвіду, організаторських здібностей усіх осіб, які входять до складу колегій, а також широких мас населення, з якими підтримується тісний зв'язок.Сесії рад, які є організаційно-правовою формою діяльності рад, дають МОЖЛИВІСТЬ обраним депутатам на базі широкої колегіальності обговорювати І вирішувати всі важливі питання, що входять до їх компетенції.