Шляхи врегулювання конфліктів між місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування
звернутися до районної прокуратури про прокурорське реагування щодо рішень органів місцевого самоврядування чи дії їх посадових осіб, які суперечать вимогам чинного законодавства. Вирішення питань з ініціативи органів місцевого самоврядування (сільської, селищної ради, її голови та виконавчого комітету, територіальної громади, коли вона у встановленому порядку зареєстрована) з участю органів виконавчої влади розглядають за їх позовами арбітражні суди.
Органи місцевого самоврядування з вимогами про усунення порушень чинного законодавства посадовими особами органів місцевої виконавчої влади можуть звертатися в органи прокуратури, а також до загальних судів.
Зауважимо, що вирішення спірних питань за позовами сільських, селищних рад про право власності та бюджетні права в арбітражних і загальних судах, в органах прокуратури є крайніми заходами, і тому в умовах нечіткого законодавства, відсутності відповідних юридичних служб у сільських, селищних радах вирішення спірних питань можливе:
через депутатів сільської, селищної ради, депутатів від територіальної громади в районній раді, депутатів обласної і Верховної Ради України, обраних за участю громадян відповідного села, селища;
шляхом звернення депутатів районної, обласної ради до районної та обласної державних адміністрацій;
шляхом розгляду їх на сесіях сільської, селищної ради або подання до відповідної районної, обласної рад.
5.3. Відносини між органами місцевого самоврядування
Органи місцевого самоврядування населених пунктів також мають право на співпрацю один з одним та утворення своїх асоціацій.
Тут важливо відзначити, що ці органи не мають перетворитися в суто представницькі, які переважно проводили б засідання та приймали рішення, а не повсякденно вирішували потреби територіального колективу, представляючи та реалізуючи його інтереси в поточній діяльності, у взаємовідносинах між собою та Іншими органами. Тобто має здійснюватися орієнтація органів місцевого самоврядування на управлінсько-виконавчі дії з вирішення питань життєзабезпечення населення, прийняття рішень з відповідних питань, відповідальності за їх виконання.
Важливим елементом такої співпраці мають стати районні та обласні ради, які повинні перетворитися в органи, що справді представляють спільні інтереси територіальних громад населених пунктів.
Одночасно ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що. «Органи місцевого самоврядування з врахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між совою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти». Це є ґрунтовною базою для вирішення місцевих проблем, спільних для декількох територіальних громад. Цю норму Закону можна спробувати використати через договори і перерозподіл повноважень, для утворення місцевих агломерацій, для спільного вирішення проблем, які стають надважливими для вирішення окремо взятою територіальною громадою.Ще однією формою горизонтальних стосунків між територіальними громадами та їх органам місцевого самоврядування є діяльність різноманітних асоціацій. Ст. 15 Закону України «Про місцевого самоврядування в Україні», говорить, що: «Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та Інтересів територіальних громад можуть об'єднуватися в асоціації та інші форми добровільних об'єднань...».
Органи місцевого самоврядування та їх асоціації можуть також входити і до відповідних міжнародних асоціацій. Однак при цьому існує одне застереження: ні асоціаціям, ні іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування не дозволяється передавати повноваження органів місцевого самоврядування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України, прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.- Київ1. Вид-во, «Просвіта», 1996. - 42 с.
2. 18 липня 1963 року. Закон Української РСР «Про затвердження Цивільного кодексу Української РСР».