Шляхи врегулювання конфліктів між місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування

село, селище, місто - районна державна адміністрація – обласна державна адміністрація;

районна рада - районна державна адміністрація;

обласна рада - обласна державна адміністрація - Кабінет Міністрів

України. Наявні компетенційні суперечки між місцевими державними адміністраціями й органами місцевого самоврядування у певній частині є об'єктивними і до них слід ставитися як до природних явищ, їх треба розуміти і використовувати для суспільного блага.

Під час розгляду і розв'язання спірних питань, пов'язаних з діяльністю органів місцевого самоврядування, слід виходити з таких положень Конституції України:

розподілу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову та їх діяльності в межах, встановлених Законами України (ст. 6) за принципом: «Усе заборонено, що не дозволено»;

визнання і гарантування державою та громадянським суспільством місцевого самоврядування (ст.ст. 7, 140, 142-146 ); % діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (ст. 19);

обов'язку місцевих державних адміністрацій забезпечувати на відповідній території виконання Конституції та Законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади (ст. 119 Конституції);

підконтрольності органів місцевого самоврядування відповідним органам виконавчої влади з питань здійснення ними делегованих повноважень (ч. 4 ст. 143);можливості зупинення рішень органів місцевого самоврядування з одночасним зверненням до суду і правом захисту місцевого самоврядування в судовому порядку (ч. 2 ст.ст. 144, 145). Перелічені вище конституційні положення відображені в ст.ст. 4, 11, 20, 42, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, ст. 20 цього Закону передбачає, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України і не має призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

З іншого боку, сільські, селищні органи місцевого самоврядування підконтрольні районним державним адміністраціям з делегованих їм виконавчою владою повноважень (ч. 4 ст. І43 Конституції України). Делеговані повноваження передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема: ст. 27 п. «б» - у сфері соціально-економічиого і культурного розвитку, планування та обліку; ст. 28 п. «б» - у галузі бюджету, фінансів і цін; ст. 29 п. «б» - щодо управління комунальною власністю; ст. 30 п. «б» - у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку; ст. 31 п. «б» - у галузі будівництва; ст. 32 п. «б» - у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту; ст. 33 п. «б» - у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища; ст. 34 п, «б» - у сфері соціального захисту населення; ст. 35 п. «б» - галузі оборонної роботи; ст. 37 п. «б» - щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою; ст. 38 п. «б» - щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

Виконавчі органи сільських, селищних рад підконтрольні і підзвітні відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольні відповідним органам виконавчої влади, тобто районним державним адміністраціям.

У разі порушення прав місцевого самоврядування вони мають право на судовий захист (ст. 145 Конституції України). Ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надає право виконавчим органам сільських, селищних рад звертатися до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Найвищою судовою інстанцією може стати Конституційний Суд України. Тут слід пам'ятати, що самі місцеві державні адміністрації чи органи місцевого самоврядування не можуть безпосередньо звертатися до Конституційного Суду України з приводу їх компетенційних спорів, проте вони можуть до нього скеровувати свої подання щодо тлумачення цих норм у разі їх порушення. Конституційний Суд України зобов'язаний розглянути ці подання і прийняти відповідний акт тлумачення конкретної конфліктної ситуації.