Фінансовий менеджмент: економічна і фінансова оцінка інвестицій

Теоретична основа. Цей метод є єдиним, у якому замість поняття грошового потоку використовуються балансові значення прибутку. Крім того, це найбільш неоднозначний метод. Існує кілька формул для його розрахунку, а сам метод має чотири різні назви:

•accounting rate of return (балансова норма рентабельності);

•average accounting return (середня балансова рентабельність);

•return on capital employed (рентабельність використаного капіталу);

•return on investments (рентабельність інвестицій).

Розрахунок цієї величини здійснюють такими способами -

•середній розмір прибутку, отриманий за період реалізації проекту, ділиться на середній розмір використаного капіталу;

•середній розмір прибутку, отриманий за період реалізації проекту, ділиться на початкову величину залученого капіталу

Практичне застосування.

Приклад. Розглянемо знову приклад із вибором необхідного устаткування. Грошовий потік обох проектів був виражений так:

Вважатимемо, що кожний із цих верстатів буде повністю амортизований протягом п'яти років (тобто їхня ліквідаційна вартість через п'ять років дорівнюватиме нулю).

Тоді прибуток, отриманий при використанні кожного з верстатів, буде таким:

Після проведення розрахунків одержимо такі балансові норми рентабельності:

Як бачимо, і в цьому разі придбання верстата 1 більш доцільне.

Переваги і недоліки. До переваг цього методу можна віднести:

•розрахунок проводиться досить просто, а розмір коефіцієнта дається у відсотках, що легше сприймається співробітниками підприємства;

•доцільність реалізації проекту визначається на основі підрахунку прибутку проекту, що є зрозумілішим для керівництва підприємства;

•аналіз якості роботи керівництва досить часто проводиться за коефіцієнтами прибутковості використання капіталу, а не за величиною вартості майна акціонерів.

Перелік недоліків цього методу значно ширший:

•відсутня єдина процедура розрахунку коефіцієнта (як обсягу прибутку, так і величини капіталу, які застосовуватимуться у розрахунках);

•коефіцієнт розраховується у процентах і не враховує масштабу проекту;

•для розрахунку коефіцієнта використовується прибуток, а не грошовий потік, що є неправильною основою для прийняття рішення про доцільність інвестування;

•метод не враховує чинника часу;