Початок літературного синтезу храмового дійства
ПЛАН
Вступ 3
1. Початок літературного синтезу храмового дійства:
богословські побудови Максима, творчість Дамаскина,
внесок Фотія в обгрунтування церковного віровчення
і храмових ритуалів, самобутність Михайла Пселла 4
2. Розвиток агіографії, храмової поезії, естетики,
музичної культури, храмового мистецтва 7
3. Місце Візантії в культурі світу ........................................................... 12
Висновки .................................................................................................. 14
Список використаної літератури ……………………………………… 15
ВСТУП
Визначальною рисою духовного життя Візантійської імперії до середини VІІ ст. стало безроздільне панування християнського світогляду. Глибоку релі-гійність стимулювали тепер не стільки догматичні спори, скільки наступ ісламу, який вели араби, натхненні ідею "священної війни" і боротьбою з язичниками - слов'янами і проболгарами.
Ще більш зросла роль церкви. Нестабільність життєвих підвалин, гос-подарська і побутова невпорядкованість мас населення, убогість і постійна не-безпека з боку зовнішнього ворога загострили релігійні почуття підданих імпе-рії: стверджувався дух смиренності перед обставинами " земного світу", покір-ливого підкорення "духовним пастирям", безмежна віра в чудеса і знамення, у спасіння через самозречення і молитву.
Стрімко збільшувалася кількість храмів, множилося число монастирів. Як ніколи раніше, розцвів культ святих, особливо поклоніння відомим лише в даній місцевості, окрузі, місті; на них як на "власних" небесних заступників по-кладалися всі надії.
Поширення марновірств допомагало церкви панувати над розумами па-рафіян, множити свої багатства й укріплювати своє становище. Цьому сприяло і зниження рівня грамотності населення, крайнє звуження світського знання.
Однак торжество теології, ствердження її панування за допомогою на-сильства приховували серйозну небезпеку - богослов'я могло виявитися не-спроможним перед критикою іновірців і єретиків.
Як будь-яка ідеологічна система християнство мало потребу в розвитку. Необхідність цього усвідомлювалася у вузьких колах церковної еліти, яка збе-рігала традиції високої релігійної і світської освіченості.
Отже, літературний синтез церковних ритуалів, систематизація богослов'я ставали найголовнішою задачею для пропагування ідей християнства.
1. ПОЧАТОК ЛІТЕРАТУРНОГО СИНТЕЗУ ХРАМОВОГО ДІЙСТ-ВА: БОГОСЛОВСЬКІ ПОБУДОВИ МАКСИМА, ТВОРЧІСТЬ ДА-МАСКИНА, ВНЕСОК ФОТІЯ