Розвиток особистості учнів у системі естетичного виховання
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
(Яків Щоголів.)
Осінню дмухнуло, -
Висохли квіточки,
Хмуро, безпритуло
Глянули садочки.
(Павло Грабовський.)
Припали квіти до землі,
Туман наліг кругом,
Ще день, ще два - і всі поля
Заснуть глибоким сном.
(Сидір Воробкевич.)
Золотистий місяць жовтень
Стелить листя ясно-жовте.
(Марійка Підгірянка.) та ін.
4. ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА.
Сприйняти красу рідної природи допоможуть дітям художні твори: вірші та прози, а також пейзажі полотна художників. Ці види мистецтва для читання та обговорення з учнями вчитель планує для проведення виховних заходів. Неперевершені зразки опису природи знаходимо у творах Л.Українки, Т.Шевченка, Б.Чалого, М.Познанський, М.Пришвіна, В.Сосюри, М.Підгорянки, К.Перелісної... Ознайомлення з пейзажними картинами великих майстрів (І.Левітан “Золота осінь”, “Весна”, “велика вода”, О.Пластов “Перший сніг”, І.Шишкін “Зима”, “Оінь” Т. Яблонська “Весна”, “Хліб”, “Айвазовський “Захід сонця”) сприяє розвитку естетичного смаку, пробуджує бажання і розвиває вміння дітей розповісти про цю красу, побачити аналогічні картини в житті, серед оточуючої природи, зберегти красу природи. Кращому осмисленню пізнання природи сприяє слухання музичних творів “Політ джмеля” М.Римського-Корскова, “Весняні води” С. Рахманінова, “Жайворонок” М.Глінки, “Веснянка” Л.Ревуцького, твори П.І.Чайковського з циклу “Пори року”, а також виготовлення виробів з природних матеріалів.
Казка – допоміжний засіб вихователя молодших школярів у формуванні цілої гами морально-естетичних почуттів.
Вона набагато сильніше впливає на дітей, ніж окрик чи нотація. Казки увібрали в себе народну мудрість і життєвий досвід. В.О.Сухомлинський вбачав велике виховне значення: “Казка – це колиска думки, зумійте поставити виховання дитини так, щоб вона на все життя зберегла хвилюючі спогади про цю колиску”. Казі видатний педагог відводив особливе місце в естетичному вихованні школярів. Без відчуття краси слова для дитини недосяжні потаємні грані його смислового значення.