Особливості моди другої половини XX ст

Хімічна завивка мала багато варіантів. Популярними стали «Вертикальна завивка, завивка гофре, зиґзаґ, часткова та інші (рис. 5.39).

Майстри при оформленні зачісок почали використовувати : гель (рис. 5.40).

Наприкінці XX ст. відмінності між різними країнами в галузі моди на костюми, зачіски помітно зменшилися. Тепер важко відрізнити за зовнішнім виглядом представниць Східної Європи від західноєвропейських жінок. Протягом останніх років в Україні спостерігається підне¬сення перукарського мистецтва. У великих містах провідні сти¬лісти, модельєри-перукарі від¬кривають свої салони. У Києві, Харкові та інших українських містах відкриваються школи, де готують спеціалістів перукар¬ського мистецтва за авторськи¬ми системами.

З'являються нові техніки колорування, мелірування во¬лосся, балаяж. Фарбування во¬лосся за методом колорування та стрижки, оформлені з дина¬мічною легкістю філірування, стали справжнім вибухом у моді (рис. 5.41 а, б).

Зачіски з довгого волосся набувають природного вигляду. На¬віть накручене на бігуді волосся потребує мінімальної укладки.У чоловічій моді 80-х років XX ст. панують спортивні зачіс¬ки. Найбільшого поширення набувають силуети «трапеція» та «трикутник». Домінують стрижки двох напрямів: коротке волос¬ся на потилиці та об'ємне зверху; коротке волосся зверху у виг¬ляді «їжачка» і подовжене в нижній потиличній зоні (рис. 5.42 а, б, в, г). Проте зачіски, що нагадують моделі 70-х років, не зни¬кають.

Популярними силуетами жіночих зачісок 1981 р. були «квад¬рат», «трапеція», «овал», «трикутник», які виконували на основі стрижок методом «сессун». Це надавало моделям компактності, об'єму і незначної динамічності ліній. Волосся фарбували в один колір — каштановий, коричневий, світло-русий — із незначним висвітленням кінців прядок на темному волоссі або затемнен¬ням — на світлому. Силует найпопулярнішої чоловічої зачіски наближався до овалу. Особливості цієї зачіски: низький важкий Чубок-козирок, який повністю закриває лоб. Баки підстрижені під гострим кутом і разом з волоссям на скроневих зонах прикривають вуха до середини.

Волосся на потилиці подов¬жене та прикриває комір сорочки. Лінія зачіски на потилиці значно виступає за природні обриси голови. З 1981 р. чіт¬ко стали ділити макіяж па денний — ніжний пастельних тонів та вечірній — більш яскравий і сміливий.

з 1982 р. жіночі й чоловічі зачіски стають легшими і природнішими. Волосся фарбували у світло-каштановий та яскраво-рудий кольори.

У моді 1983 р. простежується збіль¬шення об'єму всіх силуетних форм зачі¬сок. Як символ жіночності, в моду входять подовжені каскадні за¬чіски із збільшеним овальним силуетом. У зачісках авангардного напряму з'являється висвітлення тонких прядок на фронтальних зонах голови. Для мелірування використовують фольгу та спеці¬альний гребінець.

У чоловічій моді помітна відмова від подовженого волосся. Того часу переважали класичні форми зачісок з чітким силуетом, помірним об'ємом і довжиною волосся.

1984 р. — пік панування легких, динамічних моделей зачісок з перевагою голчастого скуйовдженого волосся. Моделям надава¬ли модного вигляду за рахунок мистецьки філірованого волосся. Градуйовану стрижку було цілком витіснено стрижкою із засто¬суванням філірування волосся.

Жіночі зачіски 1985 р. дуже різноманітні. Це давало май¬строві змогу зробити точний вибір зачіски та вдало розкрити індивідуальність. З цього часу починається новий етап у створенні образу людини. Майстер не сліпо слідує моді, а інди¬відуально моделює зачіску, зважаючи на особистість. Нові тен¬денції в моделюванні зачісок знайшли яскравий прояв у модних елементах і деталях. Це було особливо помітно в чілках: пір'єпо-дібна, «сходинками», двошарова, асиметрична. З'являється тен¬денція вкорочувати чілку з метою надання жіночому обличчю молодого вигляду. Така тенденція у подальшому матиме значне поширення. Відроджується інтерес до хвилястості, що підкрес¬лює жіночість у зачісках. Хвилі виконують за допомогою елек¬тричних щипців і гребінця. В чоловічих зачісках домінує класика. Вони мають компактну форму, прямі або трохи хвилясті лінії, бачки відсутні, а чілка відчесана від лиця легкою хвилею, часом укладена у формі «кока».

З 1986 р. першість у моді перейшла від силуету «квадрат» до силуету «крапля», від зачісок із волосся середньої довжини до моделей із дуже вкороченого волосся. На основі зачіски форми «біб» було розроблено варіант моделі з ефектом «подиху вітру». Вперше за тривалий час кольорові ефекти стали основним акцен¬том зачісок, які надають їм легкості та своєрідності, глибини і гри «світла й тіні». Модна кольорова гама мала широкий діапазон від чорного до білявого, але завжди колір волосся підбирали строго індивідуально з урахуванням стрижки й типу обличчя. У чолові¬чих зачісках були поширені моделі силуету «трапеція» та «витяг¬нутий овал»