Костюм — частка народної душі
Ве¬лике історичне та художнє значення українського народного костюма безу¬мовне. Від глибокої давнини і протягом усього існування він задовольняв не лише матеріальні, а й духовні потреби людини, виконуючи необхідні побутові, соціальні, обрядові функції. Його висо¬кий мистецький рівень, емоційна наси¬ченість яскраво відбивають світогляд, естетичні уподобання, саму психологію українського народу. Це самобутнє явище посідає визначне місце не тільки в національній, а й у європейській та загалом світовій культурі.
Розвиток українського костюма на всіх його етапах відбувався в тісному зв'язку з іншими культурами. Традицій¬не вбрання розкриває глибинне коріння історії українського народу, пов'язане з ранньослов'янським періодом, а особли¬во з найвищими досягненнями культури Київської Русі. Вигідне географічне роз¬ташування України створило передумови формування на її території ранніх цент¬рів культури, які перебували у постійно¬му спілкуванні з цивілізаціями Давнього Світу, Візантією, народами Сходу, а згодом і Західної Європи. Пожвавлені водні й сухопутні торговельні шляхи, що пролягали Україною, забезпечували культурні контакти, а також обмін това¬рами між Північчю та Півднем, Заходом і Сходом. Це відіграло значну роль у ста¬новленні та розвитку культури Київської Русі.
Найдавніші риси у традиційному вбранні зберігаються на тих землях України, де були ранні праслов'янські поселення древлян, сіверян, полян та інших племен, на ґрунті яких сфор¬мувалися перші давньоруські князівства. Це Подніпров'я (Київщина, Чернігово-Сіверщина, Переяслав-Хмельниччина), галицько-волинські землі, Подністров'я (Покуття, Буковина), Полісся.
На костюмі українців суттєво по¬значилась етнічна історія-народу: посту¬пове заселення українських земель, яке супроводжувалося змішанням культур різних районів; перебіг контактів зі слов'янськими та неслов'янськими, су¬сідніми та віддаленими народами. Так у процесі історичного розвитку україн¬ських земель окреслювалися локальні особливості національної культури, що знайшло виразний відбиток і в одязі.
Виникнення Запорізької Січі, специ¬фічні політичні умови, в яких опинилася територія України в XVI—XVIII ст., зумовили поглиблення локальних рис української культури цього періоду. Характерними особливостями визнача¬вся костюм різних соціальних верств населення України — козацтва, селянст¬ва, міщанства, духовенства тощо. Сти¬льові ознаки побутуючих на той час західноєвропейських художніх течій — ренесансу, а з часом бароко — проника¬ють у художню культуру України, набуваючи своєрідної місцевої інтер¬претації.
Отож, зберігаючи давні традиції, український костюм постійно розвивався й трансформувався. Так, .у високо¬художніх локальних комплексах убран¬ня кінця XIX — початку XX ст. простежується наявність культурних цінностей різних епох. Деякі елементи традиційного костюма, які дійшли до нашого часу: колорит, характер орна¬ментики, окремі деталі тощо, несуть сліди найдавніших цивілізацій. Разом із тим наявні й більш пізні багатовікові нашарування, пов'язані з історичною долею різних земель України, а також із переходом від феодального до капіта¬лістичного способу виробництва.
Виразність і функціональність укра¬їнського костюма досягалася завдяки використанню різноманітних матеріалів, простоті й відпрацьованості конструкцій та форм, багатству видів, техніки і композицій прикрас та оздоблень, єд¬ності конструктивних, технологічних і художніх прийомів.
Невід'ємною ознакою українського традиційного костюма є комплексність. Основними складниками комплексів убрання були натільний, поясний (стег¬новий), нагрудний і верхній одяг; особливу роль у комплексі відігравали головні убори, пояси, з'ємні прикраси, взуття. Кожний із компонентів викону¬вав своє призначення, відрізняючись матеріалом, конструкцією, орнамен¬тально-колористичним вирішенням, оз¬добленням, а також способом носіння та з'єднання одного з іншим. Деталі костюма варіювалися залежно від різних побутових ситуацій, характеру праці, звичаїв, обрядів, сезону. В особливо урочистих випадках (наприклад, на весіллі) одягався весь комплекс, ви¬ступаючи важливим соціальним покаж¬чиком, підкреслюючи майновий і сімей¬ний стан людини, її вік, національну приналежність, регіональні ознаки.
В цілому традиційний костюм укра¬їнців можна назвати цілою скарбницею духовної культури народу, що притаман¬ними їй специфічними способами відби¬ває його національний характер.Костюм, як і інші галузі традицій¬ної культури українців, давно вже став об'єктом досліджень різних фахівців — як у нашій країні, так і за її межами. Разом із тим з цілого ряду причин систематизований навчальний посібник з історії українського костюма не був створений. Сподіваємося, що дана спро¬ба певним чином допоможе заповнити ті духовні прогалини, на які слабує наша спільнота через тривале відчуження від національних цінностей. Знання історії українського костюма конче необхідні для професійної освіти істо¬риків, етнографів, художників, мисте¬цтвознавців, модельєрів — узагалі для естетичного виховання підростаючого покоління, прищеплення йому любові до рідної культури, її неперевершених цінностей.