Характерні особливості культури другої половини XX століття
Філософська антропологія
Численні народознавчі та етнологічні дослідження, про¬ведені на початку XX століття, стали основою для виділен¬ня антропології. В США її називають культурною антро¬пологією, в Англії — соціальною, в Німеччині — філософсько-релігійною антропологією. У Франції під впливом ідей К. Леві-Стросса виник напрямок структурної антрополо¬гії, який використовує при аналізі культури старих чи но¬вих цивілізацій методи структурної лінгвістики.
Остаточно філософська антропологія склалася в ФРН після Другої світової війни. Одним із найвидатніших її представників був А. Гелен. В основі філософської антро¬пології А. Гелена лежить біологічний підхід. А. Геленвзяв участь у розробці проблем «індустріального суспільства». У книзі «Душа в епоху техніки» А. Гелен створив таку тео¬рію, яка б допомогла зрозуміти сучасну людину. Особли¬вістю людини як біологічної істоти є її безпомічність і без¬захисність, — вважає Гелен. Тому суттю історії людства є прагнення до подолання цих недоліків. Це прагнення ро¬бить людину активною.
Культурантропологи із США б'ють тривогу з приводу по¬рушення психологічної рівноваги особи і розкладу культу¬ри Заходу. Так, К. К. М. Клакхон зауважує, що велике зна¬чення матеріальних речей в американській культурі і вели¬чезний успіх фізичних наук привели до відпливу кращих умів в юриспруденцію, бізнес і природничі науки. Поки що американське суспільство витратило більше грошей на один телескоп в Маунт Вілсон, ніж на трьохрічні дослідження життя людини (включаючи медицину).
І все ж таки світогляд європейців поступово змінюється. В результаті цього з'явилися нові науки — порівняльне ре¬лігієзнавство, етнологія, орієнталістика. Розвиток психоло¬гії і систематичних досліджень символізму допомогли на¬родам Заходу ввійти в сферу духовного життя «екзотичних» і «примітивних» народів Сходу.
Теорія «постіндустріального суспільства»
Предтечею цієї теорії є концепція «індустріального су¬спільства», яка мала найбільше розповсюдження в кінці 50-х — на початку 60-х років. Вона фіксувала найвищий роз¬виток корпорацій. Цей процес супроводжувався зміцнен¬ням бюрократичного стилю управління, масової однотипової свідомості.
Та в кінці 60-х — на початку 70-х років в країнах Заходу визначилися межі їх розвитку на попередній старій техно¬логічній основі. Новий етап НТР почався в другій половині 70-х років. Відбулися якісні перетворення в продуктивних силах. А це, в свою чергу, вплинуло на всю сукупність еко¬номічних відносин капіталізму, в результаті чого виникла теорія «постіндустріального» або «інформаційного» суспіль¬ства. В ній знайшла відображення ідея вдосконалення ка¬піталізму на новому етапі НТР.
Поняття власне «інформаційного суспільства» було зформульоване в кінці 60-х — початку 70-х років професо¬ром Токійського університету Ю. Хаяші і низкою наукових організацій. Ще тоді вони вважали, що виробництво інфор¬маційного продукту, а не продукту матеріального, буде ру¬шійною силою освіти і розвитку суспільства.
Авторами ідеї вдосконалення капіталізму були у США — Д. Белл, у Франції — А. Туренн та інші. Це теорія посту¬пального розвитку людства. її ще називають квантовою кон¬цепцією прогресу. У відповідності з нею перша хвиля про¬гресу приносить аграрну цивілізацію, друга — промислове суспільство. На гребені третьої хвилі людство вступає в постіндустріальне або інформаційне суспільство.
В основу поділу хвиль кладеться рівень розвитку техніки виробництва, а також галузевий та професійний поділ пра¬ці. Кожній із трьох хвиль розвитку суспільства притаманна своя форма організації. Церква і армія керують аграрним су¬спільством. Корпорації — індустріальним. Постіндустріальним суспільством керують університети. Відповідно зформованими є і керівні верстви населення: 1) священики і фео¬дали; 2) бізнесмени; 3) вчені і професіонали. Як стверджує Д. Белл, в «постіндустріальному» суспільстві існують три незалежних «царства». Це економіка, культура і політика. Принципами економіки є ефективність і раціональність; куль¬тури — пошук самореалізації. В політиці — рівність і участь. Саме розходження цих трьох сфер і протилежність їх прин¬ципів розхитують західне суспільство. Зокрема, культура вступає в суперечність з економікою, чим і зумовлений кри¬зовий стан капіталізму зараз. Основною проблемою сучас¬ного капіталізму є пошук нової духовної опори, нових куль¬турних цінностей. Тільки вони можуть згуртувати суспіль¬ство, що розпадається, — зауважує Д. Белл.