Характерні особливості культури другої половини XX століття
Основні напрямки розвитку прогресу
Після Другої світової війни відчутно прослідковуються дві основні тенденції в розвитку наукового знання з вивчен¬ня культури. Продовжують існувати моделі пізнання куль¬тури в філософії, філології, археології, історії, які склалися на попередньому етапі. Тут відбувається накопичення ем¬піричного знання і фактів, які все більше перестають вкла¬датися в прості ідеологічні форми інтерпретації. В той же час розповсюджується дифузія знань про суспільство і куль¬туру, яка вже є на цей час в розвинутих країнах.
Прогрес — це поступальні зміни на краще. Правда, Леві-Стросс став всесвітньо відомим завдяки теорії, за якою роз¬виток людства від первіснообщинного ладу до сучасної ци¬вілізації не варто вважати прогресом, тому що на відміну від нас туземцям Амазонки й сьогодні важлива не істина, а згода.
I все ж таки довгий ланцюг змін привів людину від біоло¬гічноїеволюції до еволюції культури. В еволюційному кон¬тексті історія культури постає як самостійна стадія універ¬сального розвитку, яка сполучена з біологічними і космофізичними стадіями змін, що відбуваються. В ній доба, в яку ми живемо, поділяється на вік машин і на вік електроніки. З середини XX століття настав вік ядерної енергії.
Щоб уявити собі, з якою швидкістю розвивається нау¬ково-технічний прогрес (НТП), слід згадати, що дітище XX століття — телефон пройшов шлях від ідеї до втілення за 56 років. Радіо подолало цю відстань вже за 35 років, радару для цього було необхідно всього 15 років, телевізору — 14, квантовим генераторам (лазеру) — 9 років, а транзистору — тільки 5 років. Перший корабель з людиною на борту був запущений у космос в 1961 році, а через 8 років люди впер¬ше здійснили висадку на Місяць.
Середина 40-х років є визначальною для людства через дві події. Перша з них — це вибух двох атомних бомб над японськими містами Хіросіма і Нагасакі. Друга ж — проро¬цтво про можливість прийому телепрограм по всьому сві¬тові через супутники. В 60-х роках було ще одне пророцтво про те, що революція в електроніці звузить світ до масшта¬бів «світового села» (Мак Любанс). Дійсно, на всіх п'яти континентах Землі сьогодні нараховується більше, ніж один мільярд телевізорів.
В 70-ті роки почав формуватись євроамериканський куль¬турний ландшафт. Почали складатися фундаментальні уяв¬лення про важливість екології. Виникла сінергетика як нау¬ковий міждисциплінарний напрямок. Ця наука утвердила єдність всього сущого. Поняття конвергенції з терміну нау¬кового стало терміном політичним. В його основу лягла ідея поступового зникнення економічних, соціальних, ідеоло¬гічних відмінностей між капіталізмом і соціалізмом. Вини¬кли нові стимули для розвитку методів компаративістики, які застосовуються не тільки в природничих науках, а й в мовознавстві, історії, літературознавстві, мистецтві тощо. Були винайдені комп'ютери — універсальні технічні засоби. Вони діють на основі загальних в міжнародному масштабі принципів, мов, ідеологій, що надали культурно-інтегра¬ційним процесам становище таких, що самі рухаються, самі розвиваються і які зробили ці процеси незворотними.
Винахід мікропроцесорів і стрімкий ріст комп'ютериза¬ції почав викликати побоювання в тих країнах, які вступили в епоху постіндустріалізації. Виявилось, — стверджує відо¬мий американський публіцист О. Геніс, — що комп'ютери ведуть історію назад. Вже зараз ідеальний американський дім нагадує старовинний замок. Причина цього криється у ха¬рактері НТП, який на основі телемеханіки здійснює ідею електронного котеджу, роботи надомника, що знаменує со¬бою перетворення сім'ї (як це було в середньовіччі) на голов¬ну ланку суспільства, коли вона водночас виступає і місцем праці, і навчання, і лазаретом, і дитячим садком.
В 1953 році молоді англійські вчені Френсіс Крік і Джеймс Вотсон в лабораторії Кембріджського університе¬ту відкрили структуру молекули ДНК. Це відкриття приве¬ло до бурхливого розвитку теоретичної і практичної гене¬тики. Очікується, що в XXI столітті вплив біотехнології буде незрівнянно більшим, ніж вплив енергії атому чи нових поколінь комп'ютерів. Передбачається, що біотехнологія змінить всі боки нашого життя: нашу медицину, їжу, здо¬ров'я, розваги, навіть наші тіла. Зміни зачеплять все і бу¬дуть незворотними. Ця наука буквально перетворить облич¬чя нашої планети.
Принциповим досягненням англійських вчених в дру¬гій половині 90-х років XX ст. стало клонування доросло¬го організму тварини класу ссавців, тобто і людини. Кло¬нування — це вегетативне розмноження. В природі вегета¬тивне (безстатеве) розмноження зустрічається у багатьох груп організмів — у рослин, у ракоподібних. А клонуван¬ня людини — це вирощування людини з окремої клітини. Клонування дорослих організмів — могутній двигун роз¬витку біологічних досліджень.Головною науковою сенсацією кінця XX століття вважа¬ється розшифровка генома людини. Розгадка генетичного коду, в якому зберігається вся інформація про організм лю¬дини і його функціонування, виводить медицину на новий рівень розвитку. Тепер з'являється реальна можливість пе¬ремогти практично всі відомі захворювання людини, а їх іс¬нує понад 25 тисяч.