Характерні особливості культури другої половини XX століття
В еволюційному контексті історія культури постає як са¬мостійна стадія універсального розвитку, що сполучена з біологічними і космофізичними стадіями змін, які відбува¬ються.
Соціальні і економічні наслідки науково-технічної революції (НТР)
В історії людства НТР є третьою революцією в продук¬тивних силах суспільства. Першоюбула неолітична (сільсь¬когосподарська), коли людина перейшла від збиральниць¬кої діяльності до виробляючої. Тобто вона перестала тільки збирати їжу, а почала її виробляти. Друга — промислова ре¬волюція, що почалася наприкінці XVIII століття в Англії і закінчилась поки що тільки в індустріальних країнах. Ця ре¬волюція привела до переміщення діяльності людини із сіль¬ського господарства в промисловість. Інакше кажучи, лю¬дина перейшла від виробництва продуктів виробництва речей. НТР в продуктивних силах веде від виробництва ре¬чей по виробництва інформації.
Всесвітня за своїм впливом на долю людства НТР розгор¬тається все ж таки як процес місцевого характеру. НТР охо¬пило поки ще лише розвинуті країни світу, в яких мешкає менше чверті населення Землі. Решта населення — дві тре¬тини живуть в країнах, які називаються слаборозвинутими, чи країнами, що розвиваються. Соціолог їх назвав би краї¬нами «традиційної культури». Прибуток на душу населення в розвинутих країнах в 15— 17 разів вищий, ніж в країнах сла¬борозвинутих. Навіть в таких країнах, як Непал, що не по¬терпіли від колоніального гніту, становище мало чим відрізняється від становища в колишніх колоніях і залежних кра¬їнах. Більш того, економічна статистика показує, що ще дві¬сті років тому світ був в економічному відношенні однорід¬ним. Отже, розкол відбувся за рахунок використання нау¬кових знань. А якщо не вжити заходів, то відстань між бід¬ними країнами Сходу і заможними країнами Заходу буде рости і створить загрозу світові. Причому ще десять-п'ятнадцять років тому допомога слаборозвинутим країнам роз¬глядалася в економічних, а не в культурних термінах.
На думку нідерландського еколога Етьєна Фермеерса, сили, які рухають нашу світову систему вперед, генерують внутрішні суперечності: а) позитивно оцінена уніфікація світу нерозривно зв'язана з прагненням споживання, яке не відповідає вимогам довкілля. Наприклад, світові запаси нафти, яка сьогодні є ледве чи не основним видом палива, вичерпаються через 90-100 років; б) зростаючій ідеї прин¬ципової рівноправності протистоїть велика фактична не¬рівноправність реального задоволення потреб. А, все це ра¬зом спроможне спричинити вибухову ситуацію.
Серед ознак системи «наука, технологія, капіталізм» (НТК), що здійснює експансію на довкілля, знаходяться і додаткові рушійні сили, які ще більше сприяють руйнуван¬ню природи. Першою з них є сучасна мораль та ментальність споживання у розвинених промислових країнах. Саме в них стимулююється прагнення до різноманітності їжі, напоїв, одягу; прагнення все більшого комфорту, цікавих подоро¬жей, предметів розкошу та інших ознак високого соціаль¬ного становища. Недарма в 60-х роках соціологи Західної Європи назвали свої країни «суспільством споживання». А це призвело до появи другої рушійної сили — тенденції про¬мислових підприємств відтворювати самих себе та розши¬рюватися.
Третя рушійна сила спричинена відставанням країн, що розвиваються. Процес уніфікації та принципи рівноправ¬ності викликали бажання покласти цьому край. Заклики сповільнити розвиток науки, технології, капіталізму важко обфунтувати: адже бідні країни не хочуть бути бідними, а багаті не можуть їм заборонити прагнути добробуту, від яко¬го й самі відмовлятися не збираються. Та якщо з злиднями буде покінчено, то і перша, і друга рушійні сили продовжу¬ватимуть діяти.
Неослабною залишається дія четвертої рушійної сили. Якби людству вдалося за допомогою величезних коштів впродовж 80-100 років забезпечити всім однаково високий рівень життя, то виявилося б, що з цього нічого не вийш¬ло, тому що населення Землі на цей час зросте вдвічі. Де ж вихід?
Переорієнтація досліджень суспільних наук на проблеми людини
Сьогодні є три групи проблем НТП. І всі вони в центрі уваги ставлять людину. По-перше, це дослідження тенден¬цій розвитку науки, що ведуть до принципових змін техно¬логій. Друга група проблем пов'язана безпосередньо із гу¬маністичним змістом НТП. Мається на увазі усвідомлення буття людини в сучасному складному світі. Мова йде також і про соціально-економічний і культурний зміст нових тех¬нологій. Третя група — це екологічна проблема НТП. Збе¬реження довкілля, гармонія зв'язків людини і природи — обов'язкова умова розвитку цивілізації людства.На Заході суспільствознавців ділять за їх відношенням до цінностей постіндустріального суспільства. До першого розряду відносяться «технофіли щасливі» (люблячі техніку). Вони вірять, що комп'ютеризація принесе гармонію і щас¬тя. «Технофіли стурбовані» хоч і не дуже цьому вірять, та все ж сподіваються на гуманізацію НТП. Навпаки, «технофоби» (ті, що ненавидять техніку) вважають, що, йдучи в ногу з НТП, цивілізація прямує до загибелі.