Культура України початку ХХ ст

Гей, скоро шахтар запанує!

Дорогу шахтарським робочим рукам!

Дорогу тому, хто працює!..

Безмежною вірою в нездоланні сили революційного пролетаріату сповнені твори іншого робітника — Т. М. Романченка (1880-1930). Він був твердо переконаний, що «прийде година—розкується весь пролетарський край» (вірш «Борцеві», 1907 р.). Але станеться це лише в результаті самовідданої боротьби героїв-пролетарів, яких прославляє робітничий поет:

Вперед, за волю, йди, не бійся

Хоч згинеш в боротьбі,

Вір в кращу долю

І надійся,

Хвала і честь тобі!

Поетеса Галина Супруненко, звертаючись до робітників, закликала їх повстати проти гнобителів:

Темнеє царство скоріше руйнуйте,

Світле, нове на руїнах будуйте,

Годі ж мовчати!

Час вже повстати,

Бій розпочати!У шахтарському Донбасі сформувався як революційний .робітничий поет П. К. Махиня (1890-1922). Свою «шахтарську ліру» поет віддав «боротьбі робочих миру і Україні». В поетичних творах Махині просто, яскраво й образно відбито найзаповітніші прагнення, мрії і бажання людей Праці. У вірші, присвяченому 100-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка, він писав:

Заповів Тарас Шевченко

Кайдани порвати

Та з сокирами в руках

Волю здобувати.

Та не вмер Кобзар безсмертний

— Це тільки здається,

Бо у кожного із нас

Його серце б'ється.