Історичні закономірності розвитку мистецтва

Важливе місце у мистецькому творі посідають поняття змісту і фор¬ми, які дають змогу створити повноцінний художній образ. Зміст і форма органічно пов'язані між собою, вони взаємодоповнюють одне одного.

Форма – це зовнішня оболонка художнього ви¬твору, вибір митцем зображально-виражальних засобів і технічних прийомів. Форма зумовлює композицію, структуру, темпо-ритмову побудову художнього твору, які допомагають митцеві роз¬крити його основний зміст.

Зміст художнього твору є яскравим свідченням існування діалектики суб'єктивного й об'єктив¬ного, адже, відображаючи певні процеси та явища, митець обов язково висловлює своє ставлення до них у контексті свого світосприйняття.

Структура змісту художнього твору є синтезом таких важли¬вих компонентів, як тема, ідея та емоційно-естетична оцінка зобра¬жуваних явищ.

Тема (від грец. тета – те, іцо покладено в осно¬ву} є головним об'єктом зображення у художньо¬му творі.

Проте цінність твору залежить не тільки від вибору теми, а й від можливості розкриття його ідеї.

У більшості своїх романів Ф. М. Достоєвський як тему використо¬вував бульварно-кримінальну хроніку, яку знаходив на сторінках місце¬вих газет. Однак для видатного письменника це був прийом, необхідний для розкриття складної філософської та морально-психологічної ідеї його творів.

Ідея (від грец. іаеа – представлення) – це дум¬ка автора, іцо відображає його світовідчуття і світосприйняття, тобто емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ.

147

Гегель підкреслював, що мистецтво доводить до свідомості істину у вигляді чуттєвого образу. Отже, ідея є гносеологічним аспектом змісту.

Єдність теми та ідеї визначає художній рівень змісту твору мистецтва. Розглянемо, як ці два поняття взаємодіють між собою у визначному творі української і європейської культури – фільмі О. П. Довженка «Земля», що ввійшов до числа 12 кращих фільмів усіх часів і народів. Звернувшись до надзвичайно популярної у той період (картину було зроблено у 1930 р.) теми колективізації, що була об'єктом художнього тлумачення у багатьох творах мистецтва соціа¬лістичного реалізму, кінорежисер використав у своєму фільмі, так би мовити, її зовнішню оболонку, тоді як глибинний зміст картини «Зем¬ля» складає концепція життя-смерті, що виявляється близькою до психоаналізу 3. Фрейда і, зокрема, до ідеї віденського психоаналі-тика про тяжіння людини до смерті та її намагання таким чином відновити свою початкову цілісність.Про взаємодію змісту і форми у художніх фільмах цікаво ви¬словився теоретик та історик кіно 3. Кракауер, який вважав, що фільми відбивають не стільки певні переконання, скільки психологічні настрої, ті глибинні шари колективної душі, що знаходяться набагато глибше від свідомості. Цей вислів німецького дослідника може бути використаний у зв'язку з проблемою теми та ідеї, змісту та форми і стосовно художніх творів в інших видах мистецтва.

Отже, органічне поєднання і взаємовплив змісту і фор¬ми сприяє створенню повноцінного художнього образу.

ЛІТЕРАТУРА

Давыдова Г. А. Творчество и диалектика. – М., 1975. Кант И. Сочинения: В 6 т. – М., 1964. – Т. 5. Лук А. Н. Психология творчества. – М., 1978. Муха А. И. Процесс композиторского творчества. – К., 1979.

Панченко В. І. Мистецтво в контексті культури. – К., 1998.

Платонов К. К. Проблемы способностей. – М., 1972. Франко І. Я. Із секретів поетичної творчості // Твори' В 20 т. – К., 1950–1956. – Т. 16. Цапок В. А. Творчество: философский аспект пробле¬мы. – Кишинев, 1989.