Технологія етнокультурного виховання школярів

4.принцип урахування регіональних особливостей ТНК. Цей принцип орієнтує сучасних суб’єктів ФЕ діяльності на вивчення скарбів ТНК, що збереглися до наших днів у різних областях України і за її межами, а також на поглиблене дослідження району, селища, села, що стало об’єктом ФЕ діяльності;

5.принцип раннього залучення дітей до мудрості і краси ТНК. Цей принцип базується на закономірностях розвитку і функціонування дитячої психіки, якій притаманні підвищена вразливість, пластичність, швидке формування умовних рефлексів, стрімкий розвиток другої сигнальної системи, гостра потреба в ігровій діяльності, у прояві самостійності і самоповаги.

Технологія етнокультурного виховання школярів як сукупність його засобів виявилася ефективною, що довела результативність нашої фольклористично-етнографічної діяльності, спостереження за становленням активної позиції особистості школяра і його самовихованням. На вимогу педагогіки сьогодення, що зорієнтована на постмодерністську парадигму пізнання світу, самовиховання має на меті формування незалежної, з високим творчим потенціалом особистості, яка перш за все має спиратися на власні сили, розум, енергію.

Критеріями виховання засобами фольклористично-етнографічної діяльності школярів, на наш погляд, виступають ціннісні орієнтації школярів у соціокультурній сфері, самостійність щодо вирішення школярами питань, пов’язаних з морально-естетичним вибором, рівень національної самосвідомості, вміння здійснювати самовиховання на основі здатності до об’єктивної динамічної самооцінки, успішність у реалізації творчих здібностей, експертна оцінка соціальнозначущих досягнень школярів у сфері фольклористично-етнографічної діяльності. До критеріїв етнокультурного виховання ми відносимо вільне володіння державної мовою, яка забезпечує соціальну спадковість поколінь, і прилучення до національних традицій.

Оскільки фольклористично-етнографічна діяльність школярів ґрунтується на експедиційній, кількісне співвідношення між учасниками фольклорно-етнографічних експедицій по Слобідському краю по результативності їхньої діяльності і творчої активності дозволило визначити рівні етнокультурної вихованості, на яку вплинула комплексна фольклористично-етнографічна діяльність. При визначені рівнів вихованості нами враховувалися наступні показники:1.реальні досягнення в етнокультурній діяльності (участь і перемоги у різного рівня конкурсах і заходах, а саме: в олімпіадах з української мови, історії, музики, участь в учнівських конференціях народознавчої спрямованості, конкурсах-захистах науково-дослідних робіт учнів-членів Малої Академії Наук з етнографії, фольклористики, мистецтвознавства, мовознавства, літературної творчості, участь у конкурсних програмах фестивалів традиційної народної культури у номінаціях: народознавча програма, обрядове дійство, гуртовий спів, солоспів, творча робота з різних видів народних художніх ремесел тощо);

2.здійснення старшокласниками вибору майбутньої професійної діяльності у гуманітарній сфері (педагогіка, медицина, наукова робота у галузі історії, фольклористики, етнографії, соціології тощо, літературна, музична і художня творчість);

3.знання і глибока повага до традиційної народної культури Слобідського краю (усвідомлення себе її спадкоємцем);

4.прагнення користуватися українською мовою у спілкуванні.

З метою етнокультурного виховання школярі залучилися до участі у наукових фольклористично-етнографічних експедиціях по Харківщині, а також у деякі села Сумської і Полтавської областей. Під час навчального року проводилися одно- або дводенні експедиції. Експедиційна діяльність була найефективнішою при упорядженні нами літніх фольклористично-етнографічних таборів, коли група науковців обстежувала той чи інший район Харківської області за участю учнів. Експедиційною діяльністю за 12 років нами було охоплено 218 учнів української гімназії №6. Якщо додати школярів інших шкіл, що поділяли наше захоплення польовою роботою під час роботи фольклористично-етнографічних таборів, то їхня кількість збільшиться до 500 осіб. У 32 фольклористично-етнографічних експедиціях у сел. Польову Дергачівського району, яке ми досліджуємо з 1991 року взяло участь 58 учнів.

Участь школярів у науково-дослідній роботі неможлива без набуття досвіду експедиційної роботи. З 1993 року ми залучаємо школярів до участі в Обласних учнівських народознавчих конференціях «Слобожанський Великдень», організатором проведення яких виступає етнокультурний центр нашої гімназії. З 2000 року такі конференції проводяться під час проведення фестивалю «Кроковеє коло», організатором якого виступає Спілка етнологів і фольклористів м. Харкова. Матеріали учнівських конференцій видано у трьох збірках. З 1996 р. юні дослідники беруть участь у роботі Малої Академії Наук України. 19 разів гуртківці «Мережки» ставали призерами конкурсів-захистів МАН обласного рівня, 7 разів — переможцями в Україні.