Християнська етика в моральному вихованні
3. Десять Божих ЗаповідейБожі Заповіді дані для нашого життя Вони — непорушний фундамент щастя й ладу. Вони є для людства тим, чим є фундамент для дому, мотор для машини, повітря для легень, крила для птиці. А щоб вони дали нам щастя, вдоволення і спокій серця на землі і запевнили вічне щастя, то треба їх знати, розуміти, любити та зберігати не десь-колись, а щодня через все своє життя. Хто дотримується Божих Заповідей, той любить Господа Бога, як це навчає євангеліст Іван: “Це бо любов Бога: берегти його Заповіді. А Заповіді Його нетяжкі”. (І. їв. 5.3).
З десяти Божих Заповідей лише перші три підносяться до прослав і пошанування Бога. Сім інших Заповідей стоять на сторожі доброзичливих стосунків між людьми. То ж пропонуємо вам коротко ознайомитися із кожною із цих Заповідей.
Перша Божа Заповідь повчає нас: “Нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене”.
Ця заповідь стоїть на сторожі правдивої релігії. Вона наказує почитати тільки єдиного правдивого Бога, бо він Творець світу і про все дбає: про дерева, квіти, польові трави, про птиці небесні, про кожну комашку, рибку, тварину і кожну людину. Він дав нам життя, і ми залежні від Нього щохвилини.
Сьогодні проти першої Божої Заповіді люди грішать модерним ідолопоклонством (надають перевагу не Богові, а якійсь спокусливій матеріальній речі). Таке новітнє ідолопоклонство практикують навіть і християни, які свідомо чи несвідомо підпадають під вплив цих “модерних божків”: алкоголю, наркотиків, токсичних речовин, грошей, а також культу тіла, якому сьогодні люди намагаються чи не найкраще догодити.
Таких грішних блудників у світі є багато.
Наркоманів, п’яниць і розпусних синів,
Тих, що Бога хулять, і що навіть у свято
В Божий храм не ідуть, зневажають батьків.
Скільки вас вже ступило на блудні дороги!
Піднімайте ж до Бога жорстокі серця!
Повернутись на рідні батьківські пороги
Вам ніколи не пізно до Бога Отця.
Друга Божа Заповідь повчає нас: “Не клич намарно ім'я Господа. Бога твого”. Ця заповідь є неначе доповненням до першої. Це означає віддавати належну пошану Божому імені і не вимовляти його без пошанування, бо Він — всемогутній, бо Він всім керує, про все дбає. Друга Заповідь Божа застерігає: не можна божитися, кликати Бога на свідка, проклинати, криво присягати: Гріх зневажати святих, святі речі, святі місця.
«Не клич намарно ім’я Господа твого» —
Під ноги Боже слово не кидай,
Не насміхайся ти над ім'ям Бога!
Діла Господні ти не зневажай,
З погордою не говори про Бога,