Виникнення одягу та його основні функції
В людському суспільстві одяг виник як засіб захисту тіла від зовнішніх дій навколишнього середовища. Холод, волога, дот, сніг, різка зміна температур, так само як нестерпна спека, вітер, що несе з собою пилюку, пісок, викликали у людині прагнення чимось захистити себе, вберегти своє тіло від цих неприємних і часто небезпечних для здоров’я явищ природи. Не менш дошкульними і шкідливими були ураження від колючок і особливо від укусів комах, таких, наприклад, як москіти в тропіках, або сибірський гнус. Житло і постіль, які виконують функцію Ізоляції людини від несприятливих дій зовнішнього середовища, могли забезпечити тіло лише на час відпочинку, сну й обмеженого кола занять первісної людини під покрівлею її дуже при¬мітивного "дому". У зв’язку з цим, на додаток до житла й постелі, звичайно, мав з’явитися новий засіб для захисту тіла людини в по¬дорожі або в умовах повсякденної праці поза житлом. Таким засобом став одяг.
Поява одягу сягає найдавнішних часів людського суспільства. Одяг має дуже давню Історію, він поступово удосконалювався, ускладнювався І ставав дедалі різноманітнішим. Проте всі типи одягу, безперечно, виникли від двох основних найпримітивніших прототипів:
- плечевого одягу - у вигляді накинутої на плечі шкури
- поясного одягу - шкури, пов’язаної навколо бедра.
Перший породив величезну різноманітність форм: плащі, сорочки, каптани, піджаки тощо.
З другого розвинулися форми одягу притримувані на бедрах: фарту¬хи, спідниці, штани та ін.
Археологічні розкопки показують, що одяг з’явився на самих ран¬ніх етапах розвитку людського суспільства. Людина в епоху полеоліту /40-25 т. років тому/ вже вміла користуючись костяними іглами зшива¬ти, сплітати, та зв’язувати різні натуральні матеріали - листки, солому, тростник, шкури для тварин для надання їм бажаної форми.
В якості головних уборів також використані природні матеріали: видовбаний гарбуз, шкарлупа кокосового горіха, або страусячі яйця, панцир черепахи.
Захищаючи тіло людини від холоду та спеки, атмосферних опадів та вітру одяг виконує практичну функцію, прикрашає його еститечну функцію.
Важко сказати, яка з функцій одягу більш древніша. Мандрівники вивчаючи побут племен первіснообщинного суспільства відмічали., що не дивлячись на холод, дощі та сніг аборигени Вогненної Землі ходили майже голі, а східні африканські племена близько екватора на час свят одягали довгі шуби з козячих шкір.
Стародавні фрески, які відносяться до 4 тисячоріччя до н.е. показують, що одяг носили лише люди знатних станів, а інші ходили оголені.
Одяг виник спочатку як засіб прикрашення та становної різниці людини, історики, археологи, мистецтвознавці запевняють також, що із зміною клімата та образу життя людини значно посилюється за¬хисна практична функція одягу.
Прямими предвістниками одягу е татуїровка, окраска тіла та на¬несення на нього магічних знаків, якими людина старалась захистити себе від злих духів, та незрозумілих сил природи.
Згодом узори татуїровки переносились на тканину. Наприклад різнокольоровий клітчатий узор татуровки стародавніх кельтів зали¬шився національним узором шотландської тканини.
Велику роль в данині грали прикраси, які разом з татуїровками зачіскою та головним убором нерідко складали весь костюм людини первісного суспільства.
Серед розмаїття видів І форм одягу створених людством протягом його Історичного розвитку, е декілька найважливіших типів, які пос¬лідовно відбивають основну лінію його еволюції. Виходячи з найсуттєвішої ознаки, що відрізняє одяг від житла й постелі /ковдри/ тобто з обов'язково! наявності захищеного прикриття на самому тілі людини, можна простежити два основних типи його.