Найдавніші земні цивілізації
Культурологи вважають, що поєднання азіатських культур, де особистість може поступитися власними інтересами перед суспільними, зможе врівноважити Схід і Захід у почутті обоє 'язку суспільства перед особистістю.
У Європі найстародавнішими були культури Середземномор'я. На цих територіях утворились і розвинулись культурні процеси, які сприяли розвитку культур європейського континенту; тут вироблено динамічну цивілізацію, що називається античною; вона адаптувала цінності сусідніх цивілізацій, виробила новий тип світобачення, який утвердив свою самодостатність, його
особливість — це універсалізм, який поєднав громадське, особисте та особистісне; на цьому грунті утворилася культурна спільність Європи.Антична старогрецька культура сформувалася на базі попереднє культур. Найстарішою з них була критська (мінойська) культура — III—II тис. до н. е. її особливості визначалися запозиченням найкращого, що мало Середземномор'я. Критяни були вправними мореплавцями і здійснювали торгові операції на всьому узбережжі Середземного моря. Матеріальні засади цієї культури базувались на відтворюваному господарстві. На Криті переважало міське населення. Міста формувалися навколо палаців, які займали значні території. За археологічними знахідками вивчаються пам'ятки мистецтва, зокрема архітектури, того періоду. Палацова архітектура нагадує міста-лабіринти, що складаються з великої кількості приміщень, з'єднаних коридорами-переходами; стіни прикрашені яскравими фресками та гіпсовими рельєфами, на них зображені сцени придворного життя, полювання, спортивні змагання, велика рогата худоба, кабани, зайці, півні та ін.
Характерна особливість цих зображень — максимальний реалізм, який був доступний художникам того часу.
Критомікенці володіли писемністю. У палацових спорудах знайдено багато табличок, де зафіксовано, як велось господарство; перелічуються провідні на той час професії; часто згадуються гончарі, теслі, ковалі, кораблебудівники, пекарі, ювеліри, зброярі; різноманітний одяг, предмети розкоші та господарський реманент.
У релігійних текстах перелічуються боги і божества, яким віддавали шану і поклонялися критяни.
Правителем острова був цар; він же був найбільшим землевласником, навколо якого групувалася бюрократична система намісників, старійшин і чиновників, які забезпечували управління державою.
Жодне місто на Криті не мало оборонних споруд, адже береги-самомури забезпечували охорону острова.
Материкова Греція за соціально-політичним устроєм була схожа на критомікенську. Проте якщо Крит і його міста захищало море, то на материку всі поселення були укріплені міцними стінами та оборонними спорудами. Міста Стародавньої Греції були досить урбанізовані, мали водогін і каналізацію, що сприяло високому санітарному стану у містах.
Різке збільшення населення при нестачі родючих земель змушувало греків активно розселятися не лише по середземноморському, а й по чорноморському узбережжю, створюючи землеробські колонії, які ставали торговими центрами, були посередниками між Грецією та сусідніми країнами. Таким чином, в активні торговельні зв'язки були втягнуті всі країни Середземномор'я та північного Причорномор'я. Завдяки розвитку торгівлі розвивалося суднобудування. Переважно будувалися два типи суден — для цивільного використання (на них можна було розмістити значну кількість товарів) і бойові кораблі (популярною була маневре-на трієра). Кораблі були великими, завдовжки близько 40 метрів і водотоннажністю понад 100 тонн.
Важливішим ремеслом Стародавньої Греції стала кераміка; гончарі використовували гончарний круг та печі для обпалювання виробів. Ремісники виготовляли посуд у великому асортименті — від грубої до вишуканої кераміки, черепицю та ін., забезпечували своїми виробами не лише співвітчизників, а й жителів сусідніх держав.
Розвивається металургія; греки плавлять мідь, срібло, золото, залізо; вдосконалюється видобуток руди; шахти досягають глибини 120 метрів; винайдено метод ковальського зварювання, амальгамацію — спосіб для добування благородних металів; удосконалено технологію кування, литва, штампування металів та ін.
Низкою законодавчих документів суспільство регламентувало демократичні відносини, але це стосувалося лише вільних громадян, раби були поза законом.