Ціноутворення на ринку строкових контрактів

д) поставить актив за другим контрактом і віддасть кредит.

Якщо F2 < F1+ Fд, то арбітражер:

а) купує цей контракт;

б) продає найближчий контракт;

в) позичає базисний актив;

г) після закінчення строку першого контракту поставить базис¬ний актив та отримає суму F1;

ґ) розмістить дані кошти на депозиті до закінчення другого контракту;

д) після закінчення другого контракту купить базисний актив за F2 та поверне його кредитору з процентами.

Найпростішими ф’ючерсними стратегіями є купівля або продаж ф’ючерсного контракту. Інвестор може одночасно відкрити коротку й довгу позиції за ним. Ця стратегія називається спредом, або стреддлом. Інвестор діє так, коли вважає, що різниця між цінами різних ф’ючерсних контрактів не відповідає ціні доставки. Формування спреду є менш ризикованою стратегією, ніж відкриття тільки довгої або короткої позиції. За допомогою спреду інвестор виключає ризик втрат, пов’язаних із загальним рівнем коливання цін, і сподівається отримати прибуток за рахунок цінових відхилень, викликаних різними причинами.

Розрізняють часовий, міжтоварний та міжринковий спреди. Часовий полягає в одночасних купівлі та продажі ф’ючерсних контрактів на один і той самий актив з різними датами закінчення. Мета стратегії — отримати прибуток від змін у співвідношенні цін контрактів.

Розрізняють спред бика й спред ведмедя. Спред бика передбачає довгу позицію за дальнім і коротку — за ближнім контрактом. Спред ведмедя включає коротку позицію за дальнім і довгу — за ближнім контрактом. Коли інвестор формує першу стратегію, то говорять, що він купує спред, коли другу — продає. Інвестор придбає спред, якщо розраховує, що його величина має зрости, а продасть, якщо очікує його зменшення. Наприклад, контракт на найближчий ф’ючерс на ОВДП спливає 17 червня, ще один на ті самі цінні папери — 15 липня. Ф’ючерсна ціна першого дорівнює 85 %, другого — 85,02 %. Інвестор вважає, що спред між цінами повинен становити не менше 0,05 %, тому він купує дальній контракт і продає ближній. У наступний момент ціна першого контракту впала до 84,99 %, а другого — зросла до 85,07 %. Номінал контракту дорівнює 100 тис. грн. Відповідно, за першим контрактом інвестор виграв 0,01 % від 100 тис. грн або програв 10 грн. За другим виграш становить 50 грн. Припустимо, що початкова маржа за кожним контрактом дорівнює 2 тис. грн. Отже, вкладник отримав таку дохідність у розрахунку на день: 60 : 4000 = 0,015, або 1,5 %.

Наступна стратегія об’єднує одночасно три контракти та називається спред метелик. Вона містить спреди бика та ведмедя, у яких спільний середній ф’ючерсний контракт. Інвестор використовує цю стратегію, коли між середнім і крайнім контрактами не додержується потрібна величина спреду, однак незрозуміло, у який бік зміняться ф’ючерсні ціни.

Одним з важливих питань функціонування ринку опціонів є визначення розміру премії або ціни опціонів. Розглянемо базові моменти даної проблематики на основі опціонів на акції.

Дамо відповідь на питання, скільки буде коштувати опціон кол безпосередньо перед закінченням строку його дії. У цей момент його вартість може мати тільки два значення. Якщо Р  Х (де Р — ціна спот акції в момент закінчення опціону; Х — ціна виконання), то премія дорівнює нулю, оскільки купівля такого опціону не принесе інвестору ніякого виграшу. Якщо Р > Х, то премія становить Р – Х, тобто дорівнює його внутрішній вартості. За порушення даної умови виникає можливість здійснити арбітражну операцію. Пояснимо це на прикладах.

Безпосередньо перед закінченням строку дії контрактів ціна опціону пут може мати тільки два значення. Якщо Р  Х, премія дорівнює нулю. Якщо Р < Х, вона становить Х – Р. За порушення останньої умови можна здійснити арбітражну операцію.

Верхня межа премії опціону кол у будь-який момент дії контракту не повинна бути більшою ціни спот акції, тобто с  S, де с — премія опціону кол, S — ціна спот акції. За порушення цієї умови інвестор може здійснити арбітражну операцію: він купить акцію та випише на неї опціон.Ціна американського опціону пут у будь-який момент дії контракту не повинна бути більшою за ціну виконання, тобто ра  Х, де ра — ціна американського опціону пут. В іншому разі інвестор може отримати прибуток без ризику, продавши опціон.