Цілі інвестиційної стратегії

Розміщення з гнучкою структурою. Такий підхід означає періодичне коригування співвідношення кожної категорії активів, що базується або на ринковому, або на технічному аналізі (своєчасності проведення операцій). Використання схеми з гнучким зважуванням часто називають стратегічним розміщенням активів.

Початкове та скориговане розміщення активів, наприклад, могли базуватися на системі гнучкого зважування, поданій у табл. 11.3.

Таблиця 11.3

СТРАТЕГІЧНЕ РОЗМІЩЕННЯ АКТИВІВ

Зміна питомої ваги окремих інструментів інвестування могла бути викликана очікуванням зниження інфляції, що, у свою чергу, приведе до зростання курсу акцій та облігацій поряд зі зниженням дохідності операцій з нерухомістю. Отже, така система дає змогу отримати більшу віддачу в нових ринкових умовах.

Тактичний метод розміщення активів. Це спеціальний підхід, який використовує ф’ючерси на фондові індекси та процентні ф’ю¬черси для зміни схеми розміщення активів у портфелі. Коли акції здаються менш привабливими, ніж облігації, потрібно продавати ф’ючерсні контракти на фондовий індекс і купувати ф’ючерсні контракти на облігації. І навпаки. Оскільки, щоб дати необхідний ефект, ця техніка повинна спиратися на великі портфелі й кількісні методи, вона, як правило, властива тільки інституційним інвесторам.

Система стратегічного управління дає змогу сформулювати глобальні цілі розвитку фірм, позицію менеджерів, оперативно пристосовуватися до змін ринкового середовища.

Стратегічне управління інвестиціями в цінні папери передбачає виконання таких функцій:

1. Оцінка інвестиційної привабливості цінних паперів.

2. Розроблення рейтингів, прогнозування стану ринка в цілому,

а також його сегментів у галузевому й регіональному масштабах.

3. Аналіз ринку альтернативних вкладень.

4. Аналіз ринкового середовища, сильних і слабких сторін основних конкурентів, їхньої частки на ринку.

5. Пошук нових можливостей, аналіз потреб потенційних клієнтів.

6. Динамічне відстежування кон’юнктури ринку.

З огляду на специфіку роботи інвесторів на ринку цінних паперів і практику стратегічного управління, цілі інвесторів можна подати так, як це показано в табл. 11.4.

Таблиця 11.4

СТРАТЕГІЇ ІНВЕСТУВАННЯ В ЦІННІ ПАПЕРИ

Стратегічні інвестори ставлять за мету отримання можливості впливу на функціонування акціонерного товариства, а не прибутку від володіння акціями.

Ступінь впливу на діяльність акціонерного товариства залежить від кількості акцій, якими володіє інвестор. Стратегічний інвестор зацікавлений у придбанні достатньо великого пакета (як мінімум 25 %), щоб успішно впливати на стратегічно важливі рішення, пов’язані зі зміною статуту товариства.За взаємодії з акціонерним товариством стратегічні інвестори вирішують певні завдання. Головним з них є отримання повного контролю над компанією. А коли його отримано, на перше місце висуваються інші завдання, обумовлені тими цілями, заради яких стратегічні інвестори купували компанію. Основною метою при цьому є отримання прибутку. Її можна досягнути, використовуючи різні способи, серед яких основними є такі: