Бюджетування капіталу. Визначення вартості капіталу
У цьому розділі розраховувалася поточна ринкова вартість різ¬них джерел капіталу: позики, привілейовані акції, прості акції та ін. Величини цих вартостей включали в себе інфляцію (брутто-підхід). Під «брутто-інфляцією» ми розуміємо, що по¬стачальники коштів збільшують реальну дохідність, якої вони очікують, на величину, яка враховує середній очікуваний рівень інфляції за період, протягом якого позичальником використовуються кошти. Наприклад, припустимо, що позика з фіксованою процентною ставкою видається на 5 років з реальною процентною ставкою 4 % річних. Кредитор очікує, що, середньо¬річне значення інфляції за цей період становитиме 7 %. Отже, номінальна процентна ставка, яку кредитор буде виставляти на позику, становитиме:(1,04) (1,07) – 1 = (1,113 – 1) 100 % = 11,3 %.
Формула для конвертації реальної процентної ставки в номінальну з урахуванням інфляції має такий вигляд:
i = (1 + r)(1 + f) – 1,
де i — номінальна ставка за брутто-інфляції;
r — дійсна процентна ставка;
f — очікуваний рівень інфляції на період дії позики.
Усі наведені раніше розрахунки дають значення процентних ставок за умови брутто-інфляції. Для того щоб розрахувати вартість капіталу за умови нетто-інфляції, можна використати таку формулу:
Якщо вартість капіталу за умови брутто-інфляції має за розрахунками становити 15 %, а очікуваний рівень інфляції за даний період — 9 %, тоді вартість за умови нетто-інфляції або реальна вартість становитиме:
Варто зазначити, що просте зменшення на величину очікуваної інфляції вартості капіталу (брутто-інфляційної) не дає точного значення реальної ставки, хоча результат рідко буде відрізнятися більш як на 1 %.
Оцінка очікуваної інфляції на майбутній період
Попередні розрахунки, як видно, вимагають від аналітика визначитися з очікуваним рівнем інфляції на майбутній період. Насправді очікувані оцінки не є абсолютно точними. Аналітику необхідно лише оцінити очікування ринку у формі середнього зна¬чення інфляції на майбутній період. Наприклад, у Великобританії є такі державні облігації, дохідність яких залежить від інфляції в майбутньому. Їхня поточна цінність прирівнюється до облігацій захищених від інфляції й дає хорошу оцінку очікувань ринку стосовно середнього значення показника інфляції на майбутнє. Альтернативним можна вважати метод, за якого розраховується серед¬нє значення прогнозованих показників інфляції на певний період, отриманих від різних аналітичних агентств, що займаються передбаченнями.
Підхід «нетто-інфляція»
Тепер всі можливості розрахувати чисту теперішню вартість або надходження від проекту за умови нетто-інфляції. Грошові потоки наводяться в гривнях на відповідний рік. Зазвичай використовуються суми, які розраховані на початку проекту. Ставка дисконтування, яка використана для цих нетто грошових потоків вважається рівною вартості капіталу компанії за умови нетто-інфляції. Приклад розрахунку наведено в табл. 5.2.
Слід зауважити, що оцінки дисконтованих грошових потоків, які використовують один і той самий показник інфляції, дають однаковий результат у випадку, коли і грошові потоки, і ставки дисконтування виражають або через нетто-, або через брутто-інфляцію.
Таблиця 5.2
ОЦІНКА ДИСКОНТОВАНИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ
Підхід «брутто-інфляція»