Бюджетування капіталу. Визначення вартості капіталу

3.Розрахувати поточну вартість для кожного джерела капіталу, очищену від податків.4.Розрахувати середньозважену вартість капіталу множенням вартості для кожного джерела капіталу, очищеної від податків на відповідне значення питомої ваги, та додаванням отри¬маних результатів.

Обмеження методу середньозваженої вартості капіталу

Наведений метод розрахунку вартості капіталу для підприємства широко використовується на практиці, але варто зробити деякі уточнення щодо його використання.

1.Припускається, що поточна структура капіталу є оптимальною, або такою, що незначно відрізняється від оптимальної. Іншими словами, припускається, що поточна вартість капіталу не може бути суттєво зменшена за рахунок зміни існуючої структури капіталу.

2.Вважається, що будь-який проект, який оцінюється, не є значимим, у тому розумінні, що він не настільки великий, що його фінансування могло б призвести до реструктуризації фондового пулу. Якщо ж проект дуже великий відносно реального розміру компанії, необхідно хоча б приблизно визначити питому вагу та вартість кожного джерела після того, як фінансові ресурси буде запозичено і проект почне реалізовуватися. На практиці дуже важко зробити це з необхідною точністю.

3.Мається на увазі, що новий проект, який оцінюється, має той самий рівень ризику, що й поточні проекти в портфелі підприємства. Якщо ж проект має не такий, як інші, клас ризику, ця обставина може вплинути на вартість одного або всіх наявних джерел капіталу. Дуже ризиковий проект може схилити постачальників фінансових ресурсів до думки, що підприємство вдається до діяльності в більш ризиковому середовищі що, у свою чергу, призведе до збільшення премії за ризик в існуючому значенні вартості капіталу.

Ці обмеження не мають відношення до значної кількості інвестиційних проектів. Але там, де вони є, може виникнути необхідність використати альтернативні методи визначення вартості капіталу.

Індивідуальна вартість джерел капіталу

Позики з фіксованою процентною ставкою. Це вартість боргу з фіксованим процентом у вигляді співвідношення річних процентних платежів (очищених від оподаткування) та поточної ринкової вартості боргу (суми, яка на даний момент за поточної процентної ставки, яка існує, забезпечує таку саму суму надходжень). Наприклад, якщо підприємство запозичає 800 000 грн у борг на 10 років під 12 % річних, поточна вартість боргу становитиме: 96 000 / 800 000 = 12 % (брутто-оподаткування) та (96 000 

 0,65) / 800 000 = 7,8 % (нетто-оподаткування), беручи до уваги, що ставка оподаткування — 35 %. Якщо ринкова процентна ставка знизиться, підвищуючи таким способом ринкову вартість боргу до 900 000 грн, вартість боргового капіталу впаде до (96 000  0,65) / 900 000 = 6,93 %. Витрати на реалізацію (на юридичне оформлення боргу, рекламу) також можуть зменшити суму отриману за позикою, таким способом підвищуючи вартість капіталу.

Складовою вартості боргу в середньозваженій вартості капіталу є зазвичай, але не завжди, витрати без урахування оподаткування. Варто зазначити, що ми використовуємо поточну вартість нового боргу, а не середнє значення вартості минулих траншів запозичень.

Вартість боргу за неконвертованою позикою в поточний момент оцінюється за номінальною вартістю так:

Kd = (i  t) / (D – E),

де Kd — вартість боргу;

і — періодичний процентний платіж;

t = 1 — гранична ставка оподаткування;