Визначення курсової вартості та дохідності облігацій

Суть оцінки вартості облігації полягає в тому, що протягом періоду її обігу власник має отримати таку саму суму, яку він уклав у облігацію за купівлі. Проте сукупність платежів, які повинен отримати власник облігацій, розтягнута в часі і, відповідно, усі майбутні платежі потрібно дисконтуванням привести до теперішньої вартості (моменту, у який відбувається оцінювання).

Сума майбутніх грошових потоків за купонними облігаціями складається з процентів за фінансовим активом і ціни облігації в момент погашення. Для оцінки вартості купонної облігації враховуються такі показники: номінальна вартість, процентна ставка, строк до погашення, умови виплати процентів (періодичність виплат). Отже, поточна ринкова вартість купонних облігацій за умови, що протягом строку обігу облігації здійснюються періодичні виплати процентів, а наприкінці строку виплачується номінал, розраховується за такою формулою:

,

де Робл — поточна вартість облігації з періодичною виплатою процентів;

С — річні купонні виплати;

N — номінальна вартість облігації;

r — ринкова процентна ставка в періоді п (дохідність до погашення облігації);

t — кількість періодів до погашення облігації.

Ця формула є базовою математичною моделлю оцінки грошової вартості процентних облігацій.

Дохідність до погашення (ставка дисконту) — це дохідність у розрахунку на рік, яку забезпечить собі інвестор, якщо, купивши облігацію, він буде тримати її до погашення.

Найважливішим моментом за розрахунку вартості облігації є визначення ставки дисконтування, яка має відповідати рівню ризику інвестицій. На практиці її можна взяти, наприклад, з котирувань, у брокерських компаній за облігаціями з подібними харак¬теристиками. Можна спробувати визначити її аналітично, розклавши ставку на частини, а також за такою формулою:

,

де r – ставка дисконтування;

rf — ставка без ризику, тобто ставка за інвестиціями, для яких немає ризику; нею вважають дохідність за державними цінними паперами для відповідних строків погашення;

1 — премія за ліквідність;

і — темп інфляції;

rе — реальна ставка процента.

Наприклад, rf = 15 %, rе = 5 %, 1 = 2 %, і = 3 %. Тоді r = 15 +

+ 5 + 2 + 3 = 25 %.

Ставка без ризику (rf) може враховувати інфляцію. Однак якщо інвестор очікує, що інфляція буде розвиватися швидше, він також урахує це в ставці дисконтування. Купуючи папір, інвестор стикається з ризиком ліквідності, який пов’язаний з тим, наскільки швидко та за якою ціною можна продати папір. Тому ця величина має знайти відображення у ставці дисконтування.