Оцінка власних джерел фінансування та можливостей залучення ресурсів для інвестування

По-п’яте, забезпечення раціонального використання капіталу в про¬цесі господарської діяльності реалізується з допомогою максимізації рентабельності власного капіталу за мінімізації фінансових ризиків.

Серед методів управління формуванням капіталу найскладнішими є проблеми мінімізації вартості (ціни) капіталу й оптимізації його структури, які потребують детального вивчення.

Структура капіталу безпосередньо впливає на прийняття інвестиційних рішень власниками й менеджерами підприємства. Зі статутним капіталом пов’язане прийняття рішень стосовно додат¬кової емісії акцій для його збільшення.

З нерозподіленим прибутком пов’язані рішення з її інвестування на розширення основного капіталу, з довгостроковими зобов’язаннями — з фінансування позаобігових активів, а з короткостроковими — з формування оборотних активів.

Класифікацію управлінських рішень (фінансових та інвестиційних) ілюструють рис. 3.4 і 3.5.

Рис. 3.4 Класифікація фінансових рішень

Рис 3.5. Класифікація інвестиційних рішень

За управління фінансами підприємства доцільно керуватися такими правилами.

1. Інвестиційні рішення й рішення з короткострокового фінан¬сування корпорації тісно пов’язані й не можуть прийматися окремо.

2. Будь-яке інвестиційне рішення містить низку аспектів:

•оцінка активів (майно);

•зв’язок між ризиком і вартістю активів;

•складання бюджету руху грошових коштів і капітального бюджету як основи управління інвестиційним процесом.

3. Проблема знаходження реальних активів, грошові потоки від яких перевищують пов’язані з ними витрати, повинна вирішуватися менеджерами підприємства й фінансовими аналітиками, пов’язаними з ринком капіталу.

4. Рішення з фінансування інвестицій можуть прийматися на підставі:•технології планування обліку й контролю грошових коштів і фінансових результатів, прийнятою корпорацією;

•дивідендної політики, політики з управління заборгованістю, ризиками й альтернативними витратами.

5. Фінансові рішення відносно короткострокових активів і зобо¬в’язань доцільно приймати з урахуванням інвестиційних рішень.

6. Управлінським рішенням має передувати аналіз оборотних активів і короткострокових пасивів за рівнем їхньої ліквідності й термінами погашення зобов’язань.

7. Рішення з питань інвестицій, дивідендів, заборгованість та інші фінансові аспекти діяльності підприємства не можуть прийматися незалежно один від одного. Усі вони мають базуватися на даних поточного й прогнозного фінансового аналізу та знаходити відображення в консолідованому бюджеті підприємства.

Оптимізація структури капіталу є однією з найскладніших проблем, що розв’язуються в процесі управління корпоративними фінансами.

Оптимальна структура капіталу виражає таке співвідношення використання власного й позичкового капіталу, за якого забезпечується найефективніший взаємозв’язок між коефіцієнтами рентабельності власного капіталу й заборгованості, тобто максимізується ринкова вартість підприємства.