Конспект уроку: Кислоти
На зміну цій теорії прийшла киснева теорія, яку висунув у 1778 році Лавуазье. За цією теорією, до складу всіх кислот входить Оксиген, зумовлюючи їх особливі властивості. Проте, встановлення вченими Деві та Гей-Люссаком (1810; 1814) складу хлоридної та флуоридної кислот і відкриття інших речовин, що не містять Оксигену, але мають влас¬тивості кислот, суперечило кисне¬вій теорії.
Уявлення про кислоти, близькі до сучасних, висловив Деві (1814) у сво¬їй водневій теорії кислот, згідно з якою кислотні властивості речо¬вин зумовлені наявністю в них Гід¬рогену. Становленню цієї теорії сприяли праці хіміків Грема і Лібіха. Властивості кислот лежать в ос¬нові галузей їх застосування. На¬приклад, хлоридну кислоту засто¬совують для одержання водню, хлоридів металів, виготовлення «нашатирю», у шкіряній промис¬ловості — для обробки шкір перед хромовим чиненням, у харчовій промисловості.
Сульфатну кислоту застосовують у виробництві мінеральних добрив, барвників, пластмас; для очищення нафтопродуктів, у виробництві ви¬бухових речовин, у легкій промис¬ловості (виробництво штучного во¬локна, відбілювання тканин), ко¬льоровій металургії (одержання Zn, Cu, Ni, Ag), у харчовій промисло¬вості (виробництво крохмалю, па¬токи).
Нітратна кислота — виробництво нітратних добрив, лікарських пре¬паратів, штучного шовку, як реак¬тив у хімічних лабораторіях.
Ортофосфорна кислота — виготов¬лення фосфорних добрив, у харчо¬вій і текстильній промисловості, у виробництві клею. У медицині — в разі недостатньої кислотності шлункового соку.
Учитель (робить висновок). Спіль¬не в складі й будові кислот зумов¬лює загальні властивості кислот. Саме це ми повинні виявити на наступній зупинці.
1-й учень. Н3РО4 — ортофосфор¬на кислота, яку зазвичай називають просто фосфорною,— тверда, без¬барвна, кристалічна речовина, не¬летка, дуже добре розчиняється у воді.
Фосфорна кислота використову¬ється для виробництва добрив, а крім того, для виробництва кор¬мових добавок, як каталізатор в ор¬ганічному синтезі, для надання кислуватого смаку безалкогольним напоям, для освітлення цукру.
2-й учень. HNO3 — безбарвна лет¬ка рідина, з різким запахом, на по¬вітрі «димить», дуже добре розчиня¬ється у воді. Нітратна кислота — ос¬нова для синтезу нітратних добрив, вибухових речовин, барвників, ніт¬росполук, кіно- й фотоплівок, ліку¬вальних речовин, наприклад, стреп¬тоциду.Нітратна кислота настільки силь¬ний окисник, що може окиснювати різні органічні речовини й матеріа¬ли. Так, у разі дії концентрованої нітратної кислоти спалахують соло¬ма, папір, тирса, скипидар. Вона руйнує вовну, роз'їдає шкіру. Тому з нітратною кислотою потрібно по¬водитися дуже обережно.
3-й учень. H2SO4 — важка безбар¬вна оліїста рідина, без запаху. Дуже гігроскопічна, активно вбирає во¬логу. Змішується з водою у будь-яких співвідношеннях.
Сульфатна кислота — найважливі¬ший хімічний продукт основної хі¬мічної промисловості. Вона вико¬ристовується для виробництва хло-ридної й оцтової кислот, деяких мінеральних добрив, вибухових ре¬човин, органічних барвників, ліку¬вальних препаратів, а також в аку¬муляторах, для висушування різних речовин, для очищення нафтових продуктів, у сільському господар¬стві — для боротьби з бур'янами (як гербіцид).
Учитель. А зараз — допоможіть кислотам знайти свої формули. Вкажіть, до яких кислот належить кожна з написаних формул. З літер, якими позначено правильні відпо¬віді, ви отримаєте назву хімічного елемента.
Друга зупинка. Станція «Дегустаційна»
Діти повинні переконатися, що більшість кислот кислі на смак. На дошці -- знак техніки безпеки — «Нічого не можна куштувати на смак».
Учитель. Пам'ятайте, що куштува¬ти речовини на смак в кабінеті хі¬мії — це грубе порушення техніки безпеки. Але сьогодні ми зробимо виняток. Дозволяю вам покуштува¬ти лимонну кислоту.