Конспект уроку: Кислоти

Цілі: ознайомити учнів з фізичними та хімічними властивостями кислот, правилами техніки безпеки під час роботи з кислотами; дати поняття про індикатори й витискувальний ряд металів; з'ясувати суть реакції обміну на прикладі взаємодії кислот з оксидами ме¬талів; розвивати вміння складати хімічні рівняння.

Обладнання: склянки, затискач, сірники, нагрівальний прилад, знаки правил техніки безпеки, картки з індивідуальними завданнями, проїзні квитки, карта маршруту, картки з формулами кислот для гри.

Реактиви: концентрована сульфатна кислота, хлоридна кислота, лимонна кислота, фенолфталеїн, лакмус, метилоранж.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Оголошення теми й завдань уроку

Учитель. Ми вирушаємо сьогодні з вами в подорож Кислотною країною, де зустрінемося ї численними її жителями — неорганічними та органічними кислотами, познайомимося з їх «зовнішністю», тобто фізичними властивостями, звичаями, тобто хімічними властивостями. Поїдемо ми з вами поїздом. Для проїзду вам необхідно придбати квитки у вагони 1-го, 2-го та 3-го класу. Виконаємо завдання.

II. Контроль і коригування знань

Учитель перевіряє роботу на індиві¬дуальних картках. Учні, які працювали з ними, отримують квитки у вагон 3-го класу. У цей час робота в зошитах перевіряється шляхом взаємоперевірки — обміну зошитами. На дошці записано правильні відповіді.

Учитель. Квиток у вагон 1-го кла¬су отримають ті, хто виконав завдання без помилок. Квиток у вагон

2-го класу отримають ті, хто припустився однієї-двох помилок, решта — у вагон 3-го класу.

III. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

Учитель. Квитки куплено; перевіримо, чи всі готові до подорожі.

1. Які речовини називають кислотами?

2. В який спосіб можна визначити валентність кислотного залишку?

3. За якими ознаками класифіку¬ють кислоти?

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Отже, вирушаємо в подорож Країною кислот. Перша зупин¬ка на станції «Інформаційній».

Станція «Інформаційна»

Приклад повідомлення учня

На перших етапах розвитку хімії визначення поняття «кислота» базувалося на експериментальне встановлених властивостях, а не на їх складі. Так, у XVII столітті панувала механічна теорія Ламері, згідно з якою здатність кислот розчиняти метали пояснювалася тим, що їхні частинки мають гострі кінці, а частинки основ — тупі. Під час взаємодії кислот з основами гострі кінці кислот входять у частинки основ, і, таким чином, дія кислот і ос¬нов припиняється.