Похідні барбітурової кислоти
Барбітурова кислота (І) являється основою структури багато численних сучасних снодійних, наркотичних і проти судомних засобів.
Барбітурова кислота снодійної дії не проявляє, цю властивість мають її похідні, які одержуються шляхом заміщення атомів водню при вуглеці в положенні 5 різними органічними радикалами. У частині барбітуратів (гексенал, бензонал та ін.) водень при атомі азота в положенні 1 або 3 заміщений радикалами.
Похідні барбітурової кислоти у воді мало розчинені; добре розчиняються натрієві солі барбітурової кислоти.
Барбітурати пригнічують центральну нервову систему і використовуються в музичній практиці як заспокійливі, снодійну, проти судомну дію (Бензонал, Бензобаміл) і засобів для наркозу (гексанал, тіопентал-натрію).
Сон, що викликається барбітуратами (так як і в більшості інших снодійних засобів), по своєму протіканню відрізняється від природного сну. Барбітурати полегшують засинання, але міняють фазову структуру сна; зменшують тривалість швидкого (парадоксального) сна.
Нормальний механізм протікання сна складається з двох фаз: 1) ще глибока, повільна фаза засинання, при цьому зменшується активність головного мозку, серцево-судинної системи, дихання; 2) фаза швидкого поверхневого сна, при цьому підвищується активність головного мозку, в цій фазі сняться сни. Перша фаза триває 60-90 хвилин, друга 20-30 хвилин. На протязі ночі ці фази міняються – це буде нормальний сон.
В механізмі дії барбітуратів відбувається їхній вплив на метаболічні процеси мозку, а також на синоптичну передачу нервових імпульсів. Вони проявляють стимулюючий вплив на систему гальмівного медіатора – ГАМК (гама-аміномасляної кислоти). ГАМК – пригнічуючи діє на центральну нервову систему, тобто проявляє заспокійливу дію.
Фармакокінетично барбітурати характеризуються швидким всмоктуванням із шлунково-кишкового тракту, причому натрієві солі (Барбітал-натрію, Барбаміл, Етамінал-натрій) швидше всмоктуються, ніж вільні кислоти (Барбітал, Фенобарбітал та ін.). Вони легко проникають через гематоенцефалічний бар’єр.
Різні барбітурати мають різну тривалість дії, що пов’язано з особливостями їх зв’язування білками (глобулінами) плазми, їх перетворення в організмі і виділення з нього.
До препаратів тривалої дії, які застосовують як снодійні засоби, відносяться барбітал, барбітал-натрію, фенобарбітал; до препаратів середньої тривалості дії відносяться – барбаміл, етамінал-натрію, циклобарбітал; до препаратів короткочасної дії – гексобарбітал. Гексобарбітал зараз не використовується, тому що є більш ефективні засоби снодійні (нітразепам та ін.) і він виключений із Державного реєстру.
Барбітурати можна вводити всередину внутрішньом’язево, внутрішньовенно і ректально. Вибір барбітурата і способа введення залежить від показів і розчинності препарату. Для снодійної і седативної дії їх призначають всередину; при цьому якщо хворий легко засинає, але рано пробуджується призначають препарат з тривалою дією, якщо він засинає важко, застосовують препарат менш тривалої дії. В клізмах і свічках призначають барбітурати переважно хворим з підвищеною збудливістю і для премедикації. У вену вводять з метою наркозу і для купіровання психічного збудження. При наявності утруднень для внутрішньовенного введення барбітурати вводять внутрішньом’язево.Тривалодіючі барбітурати виводяться з організму переважно нирками; барбітурати короткочасної дії руйнуються головним чином в печінці. При захворюванні печінки руйнування відбувається повільно, дія препаратів стає довшою і підсилюється. При важких захворюваннях печінки призначення барбітуратів (особливо короткочасної дії) протипоказана; при захворюванні нирок з порушенням видільної функції не можна призначати барбітурати тривалої дії.
Вплив барбітуратів на дихання і кровообіг залежить від дози, способа і швидкості введення. При звичайних дозах дихання сповільнюється і артеріальний тиск понижується у зв’язку із загальним заспокоєнням. Великі дози можуть викликати пригнічення дихання, судинний колапс, сповільнення пульсу, пониження температури, зменшення діурезу, коматозний стан. Швидке внутрішньовенне введення може привести до зупинки дихання і різкому пониженні артеріального тиску. Основний обмін і температура тіла під впливом барбітуратів понижується.
Барбітурати є ефективними снодійними засобами, але вони можуть викликати побічну дію.