Адміністрування акцизів в Україні

Однак можна виділити і недоліки ПДВ: при перевищенні оптимального рівня ставок він стримує розвиток виробництва, стимулює інфляцію, негативно впливає передусім на високотехнологічні та науково місткі галузі; зберігає можливості ухилення за недосконалого бухобліку; він більшим тягарем лягає на немаєтних споживачів, які не накопичують, а в основному споживають. Це свідчить про нерівномірність його розподілу за доходами, що є вадою майже всіх непрямих податків [6, с. 64].

Політика державного регулювання ринків підакцизних товарів засвідчила її недостатню ефективність, яка виявляється в існуванні значного тіньового сектору ринку (до 50 % алкогольного та 20 % ринку сигарет без фільтру, що разом становить понад 12 % вітчизняного ринку продовольчих товарів, зменшення обсягів офіційного виробництва та збуту більшості з підакцизних товарів). Найважливішими серед ряду інших причин залишаються постійні зміни і відносна недосконалість нормативно-правової бази щодо ринків алкогольних напоїв і тютюнових виробів, зокрема – оподаткування акцизним збором [1, с. 100].

Диференціація ставок акцизного збору та їх значний розмір зумовлюють суттєвий вплив останнього на структуру ринкових цін, що негативно сприймається прихильниками ринкових методів регулювання. Однак введення досить високих ставок акцизного збору дозволяє обмежувати споживання деяких товарів, зокрема алкогольних напоїв і тютюнових виробів, тобто так відбувається вплив на структуру споживання.

Доцільно зазначити, що при внесенні змін до системи адміністрування акцизного збору потрібно враховувати, що вони можуть оперативно впливати на надходження податку до бюджету, оскільки внутрішній лаг при застосуванні цього виду податку становить лише близько 3 місяців, що в певному сенсі робить його дуже привабливим з погляду швидкої корекції виконання оперативних і тактичних завдань, які ставить перед собою держава [5, с. 57].Акцизним збором оподатковуються або коли-небудь оподатковувалися лише три групи товарів: товари першої необхідності, товари, шкідливі для людини чи природи, товари – предмети розкоші. В Україні фіскальну функцію переважно виконує акцизний збір залкогольних напоїв, тютюнових виробів і нафтопродуктів, що належать до другої групи товарів. Так, у 2004 році згідно з даними Державної податкової адміністрації України основну фіскальну функцію виконував акцизний збір лише з трьох товарних груп (84,9 % від загальних надходжень акцизного збору по країні), а саме – акцизний збір з нафтопродуктів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів [10]. При чому розмір надходжень від даного податку збільшився як в абсолюті, так і в структурі, що свідчити про те, що ринки цих трьох товарних груп відносно розвинені і не залежать від незначних флуктуацій.

Проектуючи світовий досвід на сучасний стан розвитку економіки України, можна зробити висновок, що оподаткування акцизним збором товарів першої необхідності недоцільне за наявних показників розвитку бюджетної системи країни, оподаткування другої групи є найбільш перспективним, але вимагає ретельного підбору ставок, а оподаткування товарів розкоші стає все менш перспективним, незважаючи на потенційну привабливість згідно із призначенням специфічних акцизів.

Вважається, що диференціація податкових ставок акцизного збору та їх значний розмір сильно впливають на структуру ринкових цін, внаслідок чого відбуваються небажані зміни в структурі сукупного попиту. Водночас стосовно теорії оптимального оподаткування, ставки податків можуть бути диференційованими і встановлюватися згідно з попитом на конкретний товар.

Аналіз адміністрування акцизів в Україні дозволяє зробити висновок, що законодавство зазнавало значних змін, було нестабільним. Особливо це стосується оподаткування акцизним збором. Таким чином, порушується один із принципів оподаткування – принцип стабільності. Зміни в законодавчій базі були зумовлені необхідністю приведення системи оподаткування ПДВ та акцизним збором у відповідність з вимогами поточного моменту.

Домінування в дохідній частині бюджету надходжень від ПДВ пов’язане з тим, що вказаний податок є найефективнішим фіскальним інструментом, навіть за умов інфляції, хоча на даний час можна говорити про його низьку фіскальну ефективність.

Зростання надходжень акцизного збору до бюджету є порівняно рівномірним згідно з арифметичною прогресією, тобто відбувається стабільне нарощування цього платежу в межах 1 % щороку, що є причиною зростання виробництва підакцизної продукції та підвищення ставок податку. Невелике фіскальне значення акцизного збору пояснюється невеликою базою оподаткування.

Наявні проблеми в адмініструванні ПДВ криються в особливостях об’єкта оподаткування, найуживаніших принципах утримання податку та методах обчислення податкових зобов’язань. Податок характеризується складним механізмом визначення об’єкта оподаткування й податкових зобов’язань, а отже, й складним механізмом адміністрування, що полегшує ухилення від сплати податку.