Вплив системи оподаткування на господарську діяльність у регіоні

Таблиця 3

Взаємозв’язок фінансово-економічних і податкових показників діяльності Рівненської АЕС у 1998–2001 рр. (за величиною коефіцієнта кореляції)*

* Розраховано за матеріалами ДПА у Рівненській області та Рівненського обласного управління статистикиДослідження взаємозв’язку вартості виробленої промисловістю продукції та обсягу податкових пільг свідчить, що він у цілому має зворотний напрям. Вплив сумарного податкового тягаря на обсяг виробленої продукції незначний, але все ж негативний (г = – 0,244). ”Поведінка” окремих податків, що утворюють агрегований показник оподаткування, є досить неоднозначною. Якщо вплив ППП носить негативний характер, то розміри податку на додану вартість (ПДВ) і за розрахунковим показником кореляції, і за своїм змістом мають з обсягами виробленої продукції прямий функціональний зв’язок.

Аналіз взаємовідносин обсягів продукції та величини наданих податкових пільг наглядно демонструє неефективність сучасної системи пільгового оподаткування: поступове збільшення виробленої продукції здійснюється в умовах не тільки стабільності обсягів податкових пільг, а навіть при значному їх зменшенні.

Принципово інший характер мають взаємовідносини податкових процесів з фінансовим результатом діяльності Рівненської АЕС. Вплив податкового тягаря на фінансовий стан підприємства (г = 0,514) за своєю сутністю та особливостями стягнення податків повинен наближатися до 1,000, але через дію окремих чинників він дещо послаблений. До цих чинників потрібно віднести, по-перше, надзвичайно великий обсяг наданих податкових пільг (з ПДВ, ППП та ін.), по-друге, наявність великого податкового боргу, що робить досить значною різницю між реальними та потенційними податковими надходженнями.

Крім того, позитивний вектор взаємозв’язку обсягу податкових надходжень та фінансового результату пояснюється тим, що цей результат розрахований до оподаткування. Після стягнення усіх податків він повинен являти собою від’ємну величину, а напрям взаємозв’язку зміниться на зворотний.

Аналіз фінансово-економічної діяльності суб’єктів господарювання має ще один важливий аспект. Проведені дослідження свідчать про певні відмінності показників державних і роздержавлених підприємств. У Рівненській області в цілому дещо кращий фінансовий стан мають державні підприємства, хоча у розрізі окремих галузей економіки це співвідношення може змінюватись. У промисловості величина фінансового результату і державних підприємств, і тих, що змінили форму власності, однаково від’ємна, але відрізняється за обсягами. У більшості інших галузей, за винятком будівництва, одні види підприємств в цілому є прибутковими, інші — збитковими. Необхідно зазначити, що за 2001 рік відміності між ними збільшилися.

Зважаючи на загальну тенденцію збільшення кількості недержавних підприємств (на кінець 2001 р. у області було роздержавлено 11697 підприємств або 80,3 % усіх суб’єктів господарювання), такий фінансовий стан цих підприємств є досить тривожним явищем для економіки області.

Певний вплив на ці процеси має система оподаткування. Проведений кореляційний аналіз показав, що фінансові результати роздержавлених підприємств та обсяги податкових надходжень корелюють у зворотному напрямі. Величина коефіцієнта кореляції по всьому господарству складає лише – 0,080, але по окремих галузях вона є значно вищою: по промисловості – – 0,294, по торгівлі – – 0,550, по транспорту і зв’язку – – 0,432.

Закономірним є протилежний, порівняно з попереднім показником, напрям взаємозв’язку прибутковості недержавних підприємств з обсягами наданих податкових пільг. Зокрема, величина коефіцієнта кореляції по всьому господарству складає + 0,935, по промисловості – + 0,824, по торгівлі – + 0,994, по сільському господарству – + 0,977 тощо. Це свідчить про значно сильніший вплив податкових пільг саме на роздержавлені підприємства.

Звичайно, надання податкових пільг позитивно впливає на фінансовий стан цих та й усіх інших підприємств, але не потрібно забувати, що ці заходи загалом мають негативний вплив на наповнення дохідної частини бюджету області, а зрештою на виконання необхідних соціально-економічних програм. Існують інші шляхи покращання фінансово-економічних показників суб’єктів господарювання, які пов’язані, насамперед, із підвищенням економічної ефективності виробництва тощо. Адже проведена приватизація підприємств, на думку ряду вчених, за сутністю звелася до простої зміни титулу власника і не мала значного впливу на ефективність їх роботи [2, 10].