Вплив системи оподаткування на господарську діяльність у регіоні

Фінансовий результат суб’єктів господарювання від звичайної діяльності до оподаткування у 2001 р. був від’ємним і становив – 35,3 млн. грн. (зокрема прибутки склали 191,6 млн. грн., а збитки – 226,9 млн. грн.). Дослідження показало, що для фінансової діяльності, як і для податкових процесів, характерні значні міжгалузеві відмінності. Найбільш вдалим цей рік був для будівництва (26,0 млн. грн.) та торгівлі (22,5 млн. грн.), які у попередньому році мали значні збитки. Значно погіршила свої позиції промисловість (з – 16,5 млн. грн. до – 93,9 млн. грн.), що зумовило загальне від’ємне сальдо господарської діяльності в області.

Такий же рівень диференціації властивий і для територіальних відмінностей фінансово-економічної діяльності підприємств. Основними особливостями територіальних відносин суб’єктів господарювання є:

а)загальна тенденція погіршення прибутковості господарської діяльності у більшості регіонів і міст області (у 15 з 20 адміністративно-територіальних одиниць);

б)неоднозначна динаміка зміни фінансового результату господарської діяльності за останній рік (більше половини з цих одиниць змінили знак результату на протилежні, зокрема 7 з 11 з ”+” на ”–”);

в)максимальний внесок у такі зміни зробили 5 адміністративно-територіальних одиниць: м. Кузнецовськ (+35,3 млн. грн.),м. Рівне (–14,9 млн. грн.), Здолбунівський (–14,9 млн. грн.), Рівненський (–14,1 млн. грн.) та Костопільський (+15,4 млн. грн.) адміністративні райони.

Проведений кореляційний аналіз показав, що певний вплив на фінансовий стан господарства має податкова система. Результати дослідження свідчать, що зі збільшенням податкових надходжень прибуток підприємств зменшується (величина коефіцієнта кореляції складає – 0,439). Таку ж тенденцію має вплив на підприємства податкових пільг (г = – 0,363).

Іншими важливими показниками фінансової діяльності суб’єктів господарської діяльності є обсяги їх кредиторської та дебіторської заборгованості. На початок 2002 року вони становили відповідно 2000,7 млн. грн. та 1520,7 млн. грн. Протягом 2001 р. їх величина зросла відповідно на 18,2 % та 39,9 %, що свідчить про погіршення фінансово-економічної ситуації в економіці.

Рівень кредиторської та дебіторської заборгованості в Рівненській області як і фінансовий результат має значні міжгалузеві та територіальні відмінності. Найбільші обсяги кредиторської заборгованості спостерігаються у промисловості (851,6 млн. грн. або 42,6 % загального її обсягу) та у торгівлі (764,2 млн. грн. або 38,2 %). Ці ж галузі економіки характеризуються високим рівнем дебіторської заборгованості (відповідно 42,5 % та 39,3 %).

Дещо нижчий рівень заборгованості підприємств у адміністративних районах порівняно з містами, що певною мірою зумовлено значними відмінностями темпів її зростання в останні роки. Зокрема, за 2001 рік кредиторська заборгованість у районах зросла на 5,8 %, а у містах — на 26,1 %. За динамікою дебіторської заборгованості ці зміни становили відповідно 16,6 % та 50,9 %).

Вплив податкових чинників на рівень заборгованості суб’єктів господарювання досить високий. Величина коефіцієнта кореляції кредиторської та дебіторської заборгованості з обсягами податкових надходжень складала 0,616 та 0,570, а щодо рівня податкового навантаження вона ще більша: відповідно, 0,994 та 0,999. Не можна стверджувати, що тільки надмірний податковий тиск негативно впливає на фінансовий стан підприємств, але його внесок у ці негативні процеси, на нашу думку, досить значний.

Звичайно, подібні тенденції та особливості взаємозв’язку податкових і фінансово-економічних сторін господарської діяльності, які проаналізовані вище на рівні галузей та регіонів, властиві й окремим підприємствам. Дослідження особливостей фінансово-економічної діяльності групи підприємств Рівненської області (ВАТ ”РЗВА”, ЗАТ ”Консюмерс-скло-зоря”, ВАТ ”Рівненська кондфабрика”, ТОВ ”ОДЕК Україна” та ВП ”Рівненська АЕС”) підтверджують цей висновок.

Проведений аналіз показав, що у цих, в цілому економічно стійких підприємств, також є певні фінансові проблеми. Це, зокрема: а) наявність значної кредиторської та дебіторської заборгованості; б) від’ємний фінансовий результат деяких з них, навіть при значному зростанні обсягів виробництва.

На прикладі одного з цих підприємств – Рівненської АЕС – були досліджені особливості впливу податкової системи на основні фінансово-економічні результати його діяльності (таблиця 3).