Вплив системи оподаткування на господарську діяльність у регіоні

У процесі виконання своїх насамперед фіскальних функцій податкова система тісно взаємодіє з суб’єктами господарської діяльності, які є основними платниками податків у будь-якому регіоні. Характер взаємозв’язків податкової та господарської діяльності досить складний. З одного боку, податкові процеси відчутно впливають на фінансово-економічний стан підприємств (величину прибутку, обсяги оборотних коштів, можливість вести активну інвестиційну та інноваційну діяльність тощо), з іншого – особливості суб’єктів господарювання (форма власності, конкурентоспроможність, рентабельність виробництва, заміна обсягів вироблених товарів чи послуг тощо) активно впливають на формування бази оподаткування і, відповідно, на обсяги податкових надходжень.

Окремі аспекти впливу системи оподаткування на господарську діяльність підприємств розглянуті в роботах В. Захарченка, Я. Литвиненка, П. Мельника, Л. Шаблистої. Взаємозв’язки оподаткування та регіонального розвитку знайшли відображення у працях І. Луніної та Л. Тарангул. Однак необхідно зазначити, що більшість досліджень мають переважно виробничо-галузеве спрямування, у них недостатньо уваги приділяється комплексному аналізу взаємодії податкових і господарських процесів у межах певного регіону.

Тому нами були поставлені такі завдання:

1) дослідити взаємозв’язок податкових і господарських процесів Рівненської області на рівні галузей економіки, адміністративно-територіальних одиниць, окремих підприємств;

2)проаналізувати вплив податкових чинників на окремі сторони функціонування суб’єктів господарської діяльності;

3)узагальнити особливості впливу податкової системи на господарську діяльність у регіоні.

Аналізуючи вплив податкової системи на функціонування суб’єктів господарської діяльності в Рівненській області, слід наголосити на таких особливостях, як значна диференціація обсягів податкових надходжень та рівень податкового навантаження на підприємствах різних галузей.

Із 512,1 млн. грн. податкових надходжень до зведеного бюджету області 222,3 млн. грн. або 43,4 % їх загального обсягу надійшло від промислових підприємств (таблиця 1). Частка інших галузей економіки не перевищувала 12 %, що свідчить про провідну роль промисловості у формуванні податкових потоків в області. Серед інших галузей необхідно виділити транспорт і зв’язок (10,2 %), житлово-комунальне господарство (11,7 %), торгівлю і громадське харчування (9,2 %) та будівництво (8 %).

Таблиця 1

Галузева структура податкових надходжень у Рівненській області у 1998–2001 рр., %*

* Розраховано за матеріалами Державної податкової адміністрації (ДПА) у Рівненській області

Ці показники дещо відрізняються від середньої їх величини за період 1998–2001 рр., що зумовлено галузевими особливостями динаміки податкових надходжень. Найбільш стабільними податковими потоками відзначається будівництво (величина коефіцієнта варіації складає 0,41), торгівля і громадське харчування (0,42) та житлово-комунальне господарство (0,38). До галузей із значними коливаннями обсягів податкових надходжень відносяться матеріально-технічне постачання і збут, промисловість і лісове господарство, що зумовлено, зокрема, різким зниженням податкових надходжень у 2000 році.

Провідну роль промисловості у формуванні податкових потоків у Рівненській області підтверджує проведений кореляційний аналіз. Найбільшу величину коефіцієнта кореляції із загальними обсягами податкових надходжень у області мають саме податкові надходження від підприємств промисловості (0,959), а також закладів торгівлі і громадського харчування (0,919). Останні мають більш рівномірний вплив на податкові потоки інших галузей економіки. Найменший рівень кореляції у житлово-комунальному (0,292) та сільському (0,445) господарствах. Порівняно з компетентною структурою податкових надходжень, сила та напрями взаємодії податкових потоків різних галузей у цілому більш рівномірні.

Певний вплив на галузеву структуру податків у Рівненській області мають податкові пільги. Проведене дослідження свідчить про надзвичайно високий рівень пільгового оподаткування у промисловості (15,5 % від загального обсягу втрат від надання податкових пільг), у торгівлі і громадському харчуванні (17,9 %) та житлово-комунальному господарстві (13,8 %). Загальна частка інших галузей є незначною (16,8 %). Підвищена, порівняно з обсягами податкових надходжень, питома вага промисловості зумовлена, насамперед, надзвичайно високими податковими пільгами, які має Рівненська АЕС (104,1 млн. грн. у 2001 р.). Цей же чинник визначає основні тенденції у динаміці обсягів податкових пільг в останні роки.Висновки про пріоритетність підприємств промисловості та торгівлі щодо надання податкових пільг підтверджує проведений кореляційний аналіз. Для цих галузей характерною є максимальна величина коефіцієнта кореляції із загальними обсягами податкових пільг (відповідно + 0,999 та + 0,952), тоді як вплив більшості інших галузей економіки має протилежний напрям: у сільському господарстві він складає – 0,806, у лісовому господарстві – – 0,999, на транспорті і зв’язку – – 0,986, у будівництві – – 0,741, у житлово-комунальному господарстві – – 0,905. На нашу думку, це пов’язано як із загальною в країні тенденцією масового надання пільг промисловим підприємствам, так і з особливостями галузевої структури господарства в Рівненській області, де чільне місце займає промисловість.