Можливості оптимізації бази і ставок оподаткування податком на прибуток

Подальший розвиток, особливо у другій половині ХХ ст., економічної науки з новими засобами аналізу, фінансової науки і, перш за все, теорії перекладання і фінансової статистики, дозволило уточнити існуючі та знайти нові вимірники важкості оподаткування. Сучасна наука для розрахунку податкового тягаря на рівні національного господарства використовує вироблений світовою практикою показник відношення суми вилучених податків до обсягу ВВП. Поки що не вироблено єдиного підходу до показника податкового навантаження для кожного конкретного показника. Немає ясності у визначенні знаменника (що треба розуміти під доходом податкоплатника).

Практичним результатом досліджень проблеми визначення важкості оподаткування виявилася б можливість статистичного визначення ступеня прогресивності чи регресивності національної системи прибуткового оподаткування. Це був би орієнтир для розрахунку ефективності здійснюваних податкових реформ у межах моделі регулювання економіки з метою побудови оптимальної системи прибуткового оподаткування, яка б могла виконувати однаково і фіскальну, і регулюючу функції.

Але щоб визначити порівнювальну важкість оподаткування одних статистичних даних недостатньо: бідному платнику податків набагато важче віддати меншу частину свого доходу, ніж багатому більшу. Тому для визначення важкості оподаткування важливо знати, скільки у платника залишається після сплати податків.Таким чином, виходячи із загальнотеоретичних міркувань, використання податку на прибуток підприємств усіх форм власності в Україні є виправданим. Проте вітчизняний механізм справляння цього податку з малих підприємств характеризується рядом недоліків, що негативно відображається на розвитку малого бізнесу. Адже, не зважаючи на те, що ставки оподаткування є помірними, порівняно з розвиненими країнами, діючий механізм встановлення об’єкта оподаткування і застосування податкових ставок урівнює як дрібні підприємства, так і великі (табл. 2)*.

Таблиця 2

Фіскальний внесок малих підприємств у формування надходжень з податку на прибуток

Роки

Показники20002001200220032004 (прогноз)

1.Надходження податку на прибуток до зведеного бюджету, млрд грн.7,78,39,45,655,00

2.Загальний прибуток, отриманий рентабельними підприємствами млрд грн.36,139,840,943,444,7

3.Частка прибутку, що сплачується у вигляді податку (1/2х100 %)21,31120,8222,9813,0211,2

4.Прибуток, отриманий малими підприємствами, млн грн.4 655,83 612,0– 783,23 006,02 880,0

5.Розрахункова величина податку на прибуток, сплаченого малими підприємствами (4х3/100/1000), млрд грн.0,990,75-0,390,32

6.Питома вага розрахункового податку на прибуток, сплачений малими підприємствами у загальному обсязі його надходжень (5/1х100)12,99,1-6,96,4

Як видно з таблиці 2, за період 2000–2004 рр. суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, відігравали малопомітну роль у забезпеченні надходжень податку на прибуток підприємств до зведеного бюджету України. Сума прибутку, отриманого малими підприємствами, постійно зменшувалася на фоні загального збільшення обсягу прибутку.

Щорічно малі підприємства сплачували трохи більше за 1/10 їх загального обороту. Крім того, на фоні збільшення виручки від реалізації продукції фіскальний вклад малих підприємств підвищився несуттєво, що зумовлено падінням рентабельності та погіршенням загального фінансового стану.

На нашу думку, сучасний варіант обчислення об’єкта оподаткування вигідніший для великих підприємницьких структур – товаровиробників. До 01.07.1997 оподатковуваний прибуток розраховувався за даними бухгалтерського обліку за формулою (1):