Підвищення ефективності адміністрування податку на прибуток
У традиційному розумінні прибуток виступає як найбільш вагомий показник успіху підприємства і хорошого управління ним. Для України питання оподаткування корпоративних доходів набуває особливого значення у зв’язку з процесами реформування відносин власності у сфері економіки, поширення акціонерної форми бізнесу.
Проблема корпоративного оподаткування не перестає цікавити зарубіжних економістів [6, 7, 8, 9], а сучасними українськими економістами їй приділяється недостатньо уваги [2, 4, 5]. Тому метою нашої статті є удосконалення адміністрування оподаткування корпоративних доходів з урахуванням досвіду країн із розвиненою ринковою економікою.
Будь-яка система оподаткування повинна ґрунтуватися на принципі економічної ефективності. Необхідно зауважити, що Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” багато в чому порушує принцип економічної ефективності податкових заходів [1]. Одним із головних чинників, що зумовлює таку ситуацію, є наявність подвійного оподаткування розподіленого прибутку – податком на прибуток за ставкою 25 % у вигляді авансового внеску та податком на дивіденди на рівні акціонерів – фізичних осіб.
Тому оподаткування корпоративних доходів необхідно розглядати насамперед під кутом зору проблеми подвійного оподаткування. Західні вчені-економісти намагаються дослідити вплив подвійного оподаткування дивідендів на викривлення економічних диспозицій і пов’язане з цим погіршення добробуту. Вони прагнуть розробити таку систему корпоративного оподаткування, яка б не викликала викривлень, тобто була б нейтральною щодо прийняття підприємницьких рішень. Нейтральність означає, що фактор корпоративного оподаткування не впливає на граничні економічні диспозиції платників.
Нейтральність податку щодо фінансового планування забезпечується більшістю існуючих систем корпоративного оподаткування (системи Schanz-Haing-Simons (SHS), Cash Flow CF, Сінна). Кожна з них має певні переваги і недоліки. Розглянемо, як кожна з цих систем впливає на прийняття інвестиційних рішень.
Перевага системи SHS полягає у тому, що умова нейтральності податку щодо прийняття інвестиційних рішень виконується у тому випадку, коли амортизація нараховується за методом майбутньої вартості та за умови уніфікації ставки податку на розподілений, нерозподілений прибуток і прибуток у вигляді дивідендів [3]. Проте стягнення податку на дивіденди зумовлює певне викривлення у сфері прийняття підприємницьких рішень домогосподарствами, внаслідок чого ринкова відсоткова ставка не відповідає граничному рівню часових преференцій.
Система СF оподатковує тільки прибуток від господарської діяльності, а отже, не впливає на процес прийняття інвестиційних рішень. Щодо домогосподарств, то він також задовольняє ці умови нейтральності, оскільки не передбачає оподаткування дивідендів.
Система змішаного типу Сінна, як і CF, є нейтральною щодо інвестиційних рішень. У всякому разі вона не торкається сфери нагромадження домогосподарств, тому що передбачає вирахування з оподатковуваної бази відсоткових платежів.
Але всі ці системи не торкаються питання рівня оподаткування, даний аспект досліджується тільки інституційно орієнтованою теорією. Серед найважливіших засад даної теорії є фіскалізм держави – з одного боку, і протистояння інтересів підприємців, які спрямовані на зменшення оподаткування, приховування доходів і переміщення діяльності в тіньову економіку чи за кордон, з іншого. У недалекому минулому обидва ці фактори слугували ефективними інструментами обмеження податкової влади держави. Так, зростання мобільності капіталу уможливило ухилення від оподаткування шляхом еміграції. Із загостренням проблеми приховування доходів від оподаткування набуває актуальності й питання нейтральності оподаткування. Для прикладу візьмемо проблему міжнародного ухилення від сплати податків на проценти. З алокаційного погляду дана проблема стає актуальною, якщо власникові капіталу прибуток у вигляді процентів, отриманий за кордоном, приховати від оподаткування легше, ніж прибуток, отриманий усередині країни.
Функціонування системи SHS, що базується на принципі місцезнаходження, при оподаткуванні процентів або дивідендів у середині країни податком на прибуток, що сплачується біля джерела його одержання (ухилитися від сплати якого практично неможливо), спричинило б відтік капіталу за кордон. Очевидно, що такий відтік капіталу є наслідком порушення критерію нейтральності податку. На противагу цьому податок CF залишається нейтральним, оскільки не передбачає стягнення податку на проценти. Системи змішаного типу „Сінна” задовольняє критерії нейтральності, якщо доходи у вигляді процентів оподатковуються податком на прибуток біля джерела його одержання за принципом походження. Вітчизняний інвестор адаптується до нетто-процентної ставки, яка після введення податку за даної системи залишиться константною і відповідатиме граничній продуктивності капіталу всередині країни.Зважаючи на такі обставини, виникли пропозиції взагалі відмовитися від корпоративного оподаткування [3]. Але, на нашу думку, для України цілком виправданим було б із широкої палітри систем корпоративного оподаткування обрати таку, яка викликала б мінімальні викривлення. При цьому прибуткове оподаткування корпорацій, максимально наблизившись до корпоративного оподаткування західних країн і застосовуючи засоби адміністрування корпоративного оподаткування, допомогло б частково розв’язати проблему штучної беззбитковості.