Права, обов’язки та відповідальність ревізорів. Використання методів аналізу фінансово-господарської діяльності під час ревізії і перевірок на підприємствах

При розгляді обліку реалізації товарів та готової продукції, фінансових результатів та використання прибутку аналізується:

– оцінка готової продукції і товарів, їх облік;

– методи обліку реалізації готової продукції і товарів, забезпечення незамінності методу протягом звітного періоду;

– достовірність даних про валовий дохід від реалізації продукції (робіт, послуг);

– правильність визначення сум податку на додану вартість та акцизного збору, що підлягають сплаті у бюджет;

– правильність обліку зовнішньоекономічних операцій (купівлі-продажу, бартерних, з виданою сировиною та інших), сплати митних зборів та мита, податку на додану вартість, акцизного збору та інших платежів, що пов’язані з веденням зовнішньоекономічної діяльності;

– наявність спільної господарської діяльності, правильність розподілу та відображення у звітності доходів від цієї діяльності;

– ведення консолідованого балансу;

– правильність визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 року;

– правильність розподілу прибутку підприємства відповідно до Статуту підприємства та рішень зборів акціонерів; показники прибутковості:

а) прибуток на акцію;

б) дивіденди на одну акцію;

– правильність обліку та покриття збитків минулого року, наявність та використання прибутку минулого року.

Під час аналізу відрахувань до капіталу та напрямів їх використання перевіряють:

– наявність додаткового та іншого вкладення капіталу, джерел їх формування та використання згідно з діючим законодавством;

– склад та правильність створення капіталу за рахунок собівартості відповідно до закодавства України, правомірність його використання;

– облік та використання коштів цільового фінансування.

При перевірці правильності визначення цін слід виходити з того, що нестачі, які виникли з вини робітників підприємства, стягуються з винуватців за продажними цінами.

Основою для застосування економічних санкцій є отримання суб’єктами підприємництва необґрунтованої суми внаслідок порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів, доплат, надбавок, скидок (надбавок), націнок до них, а також порушення порядку розрахунків при випуску (прийманні) продукції, виконанні робіт та наданні послуг. Як порушення порядку встановлення та застосування цін, за які накладаються та застосовуються економічні санкції, розглядаються, зокрема:– ненадання чи надання у зменшеному розмірі скидок, нарахування непередбачених націнок (надбавок) до цін і тарифів;

– застосування вільних (договірних) цін та тарифів на продукцію (роботи, послуги) за наявності цін, що фіксуються чи не регулюються, які економічно не обґрунтовані матеріальними, трудовими чи іншими витратами або сформовані з урахуванням рентабельності, рівень якої перевищує граничний;