Права, обов’язки та відповідальність ревізорів. Використання методів аналізу фінансово-господарської діяльності під час ревізії і перевірок на підприємствах

– повноту сплати державного мита за операції з цінними паперами.

При аналізі витрат виробництва необхідно перевірити:

– відповідність ведення обліку витрат на виробництво вимогам діючого законодавства;– правильність оформлення складу витрат на виробництво згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р.;

– достовірність даних про валові витрати виробництва та оцінку залишків незавершеного будівництва;

– склад витрат майбутніх періодів та правомірність їх віднесення до витрат.

При аналізі обліку грошових коштів та розрахунків необхідно звернути увагу на:

– відповідність до діючого законодавства обліку касових операцій, залишків у касі та нормативів витрат на поточні потреби;

– наявність та правильність ведення операцій на розрахунках у банках;

– стан та склад дебіторської та кредиторської заборгованості;

– відповідність діючому законодавству розрахунків по заробітній платі;

– відповідність до діючого законодавства розрахунків за податками і платежами та позабюджетними фондами;

– правильність розрахунків із засновниками та учасниками;

– правильність розрахунків щодо зовнішньоекономічної діяльності та їх стан тощо;

– наявність заборгованості, за якою минув термін позовної давності. Для вирішення питання про строк позовної давності необхідно керуватися вимогами ст. 15 Закону України “Про банкрутство”, якою встановлено, що з моменту визнання боржника банкрутом вважають таким, що минули, строки усіх боргових зобов’язань банкрутства. Відповідно вважають таким, що минув, строк позовної давності дебіторської заборгованості. Проте така заборгованість списується на збитки не за рішенням керівника підприємства, а на підставі постанови арбітражного суду.

При перевірці структури позикових коштів аналізу підлягають дані ІІІ розділу пасиву балансу, при цьому визначається частка окремих статей розділу в загальній сумі кредиторської заборгованості, а також відхилення значень цих статей на кінець звітного періоду відносно початку року. При цьому звертають увагу на:

– склад структури позикових зобов’язань;

– наявність непогашеної заборгованості за кредитами банків: відсотки, що підлягають сплаті, у тому числі термін сплати яких настав;

– відповідність обліку довгострокових, поточних кредитів та інших зобов’язань діючому законодавству;

– види цінних паперів, мету випуску, термін погашення та їх виконання;

– напрями використання грошових коштів, що були одержаних від емісії цінних паперів відповідно до зареєстрованої інформації;

– стан обліку іменних цінних паперів, своєчасність реєстрації зміни їх утримувачів;

– формування та джерела виплати відсотків за цінними паперами, джерела погашення (викупу) облігацій.