Права, обов’язки та відповідальність ревізорів. Використання методів аналізу фінансово-господарської діяльності під час ревізії і перевірок на підприємствах

– наявність недоїмки за всіма видами платежів, питому вагу несвоєчасно внесених платежів щодо нарахованих звітний період за особовим рахунком, відкритим у державних податкових адміністраціях у містах і районах;

– заходи, що вживаються керівництвом підприємства щодо погашення недоїмки (участі) у вексельних заліках, взаємозаліках; скорочення обсягів бартерних операцій;

– підготовити матеріали для порушення арбітражним судом справи про визнання підприємства банкрутом, за умови прийняття керівництвом підприємства вичерпних заходів щодо своєчасності розрахунків з бюджетом;

– надання допомоги підприємству, що аналізується, в частині стягнення дебіторської заборгованості і спрямування її на погашення простроченої заборгованості до бюджету;– вивчення стану дебіторської та кредиторської заборгованості, руху її в співвідношенні з даними на початок року, попереднім звітним періодом, тобто скласти динаміку і розкрити причин її наявності, а при збільшенні – причини її зростання;

– розшифрування складу дебіторської заборгованості, виділення з неї основних неплатників за відвантажену їм продукцію чи надані послуги, визначення періоду виникнення боргів і їх суму, реальності її стягнення;

– розшифрування складу кредиторської заборгованості, при цьому особлива увага звертається на значення та період виникнення заборгованості:

а) до бюджету, у т. ч. місцевому;

б) за заробітною платою;

в) за відрахуваннями до позабюджетних фондів тощо.

Важливим показником, що визначає фінансовий стан підприємства, є його платоспроможність (ліквідність), під якою розуміється на увазі можливість підприємства здійснювати платежі до бюджету, чергові платежі, виконувати грошові зобов’язання, своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників відповідно до господарчих угод, проводити оплату праці працівникам за рахунок готівки, грошових коштів та активів, що легко реалізуються. До платіжних коштів відносяться суми, відображені за такими статтями балансу: грошові кошти, відвантажені товари, готова продукція, розрахунки з покупцями та інші активи, що легко реалізуються. До складу платежів та зобов’язань входять: заборгованість щодо оплати праці, короткострокові та прострочені кредити банку, зобов’язання перед постачальниками та іншими кредиторами і першочергові платежі.

Відповідно до перелічених питань економічної оцінки платоспроможності і фінансової стабільності юридичної особи-підприємства, що підлягає перевірці, пропонуються наступні показники аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

Оцінка рівня платоспроможності здійснюється за даними балансу на підставі характеристики ліквідності обігових коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх у готівку. Найбільш мобільною частиною обігових коштів є кошти та цінні папери. Менш мобільні кошти – в розрахунках, готовій продукції, відвантажених товарах та ін. (табл. 7).

При визначенні платоспроможності та ліквідності ревізор застосовує розрахунково-аналітичні прийоми контролю, що дає можливість відповідні коефіцієнти, які дають можливість здійснити оцінку фінансового стану підприємства.

При проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства та відображенні його в акті ревізії перевіряючий може використовувати як відокремлені, так і окремі пункти та показники цих рекомендацій.

Таблиця 7

Визначення платоспроможності та фінансової стабільності