Права, обов’язки та відповідальність ревізорів. Використання методів аналізу фінансово-господарської діяльності під час ревізії і перевірок на підприємствах

З метою визначення доцільності придбання та використання наявних нематеріальних активів вони розглядаються пооб’єктно. Вказується, чи дотримується періодичність проведення інвентаризації.

Під час ревізії амортизаційних відрахувань слід ретельно перевіряти застосування лінійного методу для амортизації нематеріальних активів, за якими кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частинами, виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 статті 8 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, протягом терміну, який визначається платником податку самостійно, виходячи із терміну корисного використання таких нематеріальних активів або терміну діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Перевіряючи товарно-матеріальні цінності, звертається увага на правильність:

– застосування методів обліку (кількісно-сумового, сальдового тощо) та забезпечення незмінності визначених методів протягом звітного періоду;

– відображення в обліку операцій з надходження, переміщення і вибуття матеріальних цінностей;

– відповідність обліку товарно-матеріальних цінностей існуючому законодавству за видами (товари, матеріали, паливо, запасні частини тощо); правильність відображення сум податку на додану вартість, сплачених постачальникам;

– визначення сум матеріальних збитків від нестач і крадіжок цінностей, які регламентуються Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року з доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністру України від 20 січня 1997 року № 34.

Дооцінка матеріальних запасів до 1 липня 1997 року регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 279 “Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття” та Порядком проведення дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 31 травня 1993 року № 37-20/248 і Міністерства фінансів України від 31 травня 1993 року № 07-104 (з подальшими змінами і доповненнями).

Уцінка матеріальних запасів регламентується Положенням про порядок уцінки і реалізації залежалої продукції з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затвердженим наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 10 вересня 1996 року № 120/190.

Перевіряють також дотримання вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних доручень на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99.

Особливу увагу приділяють правильності відображення в обліку та звітності дооцінки та уцінки залишків товарно-матеріальних цінностей.

При перевірці фінансових інвестицій необхідно з’ясувати:

– склад та структуру фінансових інвестицій;

– формування балансової вартості придбаних цінних паперів, визначених затрат на їх придбання;

– джерела придбання цінних паперів та відображення в обліку коштів, використаних на фінансові вкладення;

– правильність зберігання цінних паперів, оплату послуг депозитарію, наявність депозитарного договору;

– правильність документального оформлення та відображення операцій з цінними паперами;

– достовірність визначення та відображення в обліку фінансових результатів від реалізації цінних паперів;