Методологія платіжного балансу України

Інші інвестиції, активи

(на кореспондентських

рахунках у країні В)100

8.Підприємство в країні А, 50 % капіталу якого володіє підприємство — рези¬

дент країни В, отримує від свого прямого інвестора технологічне обладнання на

суму 20 млн дол. США:

КредитДебет

Поточний рахунок

(імпорт товарів)20

Рахунок операцій із капіталом та фінансовій операцій:

(прямі інвестиції в

економіку країни А)20

Отже, стаття поточного рахунку «Товари» балансується зі статтями: а) валюта та депозити (при здійсненні готівкових або безготівкових роз¬рахунків), б) короткострокові кредити (в разі передоплати або розра¬хунків за акредитивами), в) середньострокові та довгострокові креди¬ти (при отриманні товарів у рахунок торговельних кредитів цих видів та в рахунок державного боргу), г) товари, протилежна сторона (якщо здійснюється бартерна операція), д) інвестиції, прямі чи портфельні, у разі перетину кордону товарів, які належать до інвестиційних, є) трансферти, коли товари одержані безплатно, в дарунок (рис. 9.1).

Рис. 9.1

1. Надходження (сплата) валютних коштів. 2. Бартер. 3. Зовнішньоторговельні коротко¬строкові кредити. 4. Довгострокові кредити. 5. Втеча капіталу. 6. Зростання дебіторської за¬боргованості підприємств. 7. Зростання кредиторської заборгованості підприємств. 8. Прямі інвестиції. 9. Вартість транзиту газу через територію України (яка врахована в оплату імпорту газу з Росії). 10 Гуманітарна допомога.

Оскільки для складання платіжного балансу використовується ба¬гато альтернативних інформаційних джерел, поточний рахунок та ра¬хунок операцій із капіталом і фінансових операцій не балансуються між собою, тобто сума всіх операцій не дорівнює нулю. У цьому разі для того, щоб збалансувати рахунки, у структуру платіжного балансу вводиться спеціальний рядок «Помилки та пропуски», що дорівнює розміру кредитового або дебетового сальдо із зворотним знаком.

9.4. ІНТЕГРОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУУ міжнародній практиці існує кілька підходів до формування інфор- маційної бази платіжного балансу. Більшість країн, що розвиваються, Африки і Північної Америки з певними валютними обмеженнями ви¬користовують систему обліку операцій в іноземній валюті. Суть її поля¬гає в обліку реального руху іноземної валюти між даною країною та іншими державами, який відбувається через національну банківську си¬стему і через інші організації, що мають право здійснювати валютні операції. З погляду можливості застосування цієї інформації для скла¬дання платіжного балансу система має ряд недоліків. Головним із них є відсутність у ній критерію резидентності, через що виникають значні розбіжності між операціями платіжного балансу і рухом іноземної ва¬люти. Наприклад, операції між резидентами в іноземній валюті вклю¬чаються в рух іноземної валюти і не повинні відображатися у платіж¬ному балансі, а операції без фактичного руху іноземної валюти, скажі¬мо, такі як експорт або імпорт товарів у кредит, бартерні торговельні операції і трансферти, не відображаються в русі іноземної валюти.