ВИНИКНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ, ЇХ ЗАДАЧІ ТА ФУНКЦІЇ

На Національний банк України покладена відповідальність за скла¬дання платіжного балансу. Платіжний баланс — це структура макроеко¬номічних показників, яка відображає результати зовнішньоекономічної діяльності держави за відповідний період часу та джерела її фінансування. У платіжному балансі фіксуються всі операції між резидентами та нерези¬дентами держави, при яких потоки товарів та капіталів перетинають кор¬дон економічної території України.

На Національний банк України покладена відповідальність за моніто¬ринг стану загальної зовнішньої довгострокової заборгованості України і за по¬дання Світовому банку звітності стосовно загального зовнішнього боргу країни.

6. ГРОШОВО-КРЕДИТНА

ПОЛІТИКА ТА ІНСТРУМЕНТИ ЇЇ

РЕАЛІЗАЦІЇ

6.1. Суть і цілі грошово-кредитної

політики

У XX ст. формується система державного регулювання економіки і, зокрема, така важлива складова її частина, як грошово-кредитна політика.

Грошово-кредитну (або монетарну) політику звичайно визначають як комплекс взаємопов'язаних заходів з регулювання грошово-кредитного ринку, які проводить держава через центральний банк. Центральний банк виступає в ролі провідника, автора грошово-кредитної політики, тобто її головного суб'єкта. Проте слід зазначити, що при розробці грошово-кредитної політики, визначенні її основних параметрів центральний банк орієнтується на макроекономічні показники, які визначаються органами за¬конодавчої і виконавчої влади (табл. 8).

Проведення грошово-кредитної політики передбачає визначення ії стратегії і тактики. Стратегія політики полягає:

- у виборі цілей;

- встановленні певної ієрархії цілей;

- визначенні параметрів цілей.

Тактика грошово-кредитної політики полягає у виборі засобів, інструментів, які є найкращими (преференційними) для досягнення постав¬лених цілей. Цілі грошово-кредитної політики можна згрупувати таким чином:

- кінцеві;

- проміжні;

- оперативні.

Через те, що грошово-кредитна політика є одним із напрямків за¬гальнодержавної економічної політики, її кінцеві цілі виступають як части¬на глобальної стратегії, що визначається законодавчими й виконавчими ор¬ганами влади. Стратегічні цілі загальнодержавної економічної політики — це:

- економічне зростання;

- висока зайнятість населення;